Wireva

Операторам супутників доведеться шукати заміну Falcon 9 після його виведення

SpaceX переносить інженерну увагу з Falcon 9 на Starship, а більшість місць на запусках ракети вже заброньовано до 2030 року. Оператори малих супутників і компанії, які покладаються на Falcon 9, опиняються перед питанням, куди звертатися далі.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

SpaceX переносить інженерну увагу з ракети Falcon 9 на Starship, і для операторів супутників це означає практичну проблему: більшість місць на запусках Falcon 9 уже заброньовано приблизно до 2030 року. Журналіст, який сам бронював запуск з використаним бустером, описує ситуацію з позиції клієнта, що добре знає цей ринок.

Авторка у 2016 році забронювала запуск із повторно використаним бустером Falcon 9 для компанії SES. Супутник SES полетів на тому самому бустері в березні 2017 року. Згодом авторка курувала шість запусків Falcon 9 для SES. Тепер, за її словами, ця схема стає дедалі складнішою: слоти бронюються задовго наперед, а клієнти ризикують втратити місце, якщо їхнє корисне навантаження затримується.

За умовами програми rideshare SpaceX, клієнт, який переносить запуск, сплачує комісію за перебронювання в розмірі від 5 до 10 відсотків. Для великих операторів це можна закласти в бюджет, але для компаній із меншим капіталом затримка може обійтися значно дорожче. Питання полягає в тому, скільки часу оператори можуть дозволити собі чекати, перш ніж втрати від простою перевищать вартість альтернативи.

Найболючіше ситуація позначається на власниках малих супутників. Апарати масою менше 100 кілограмів літають як попутне навантаження на рейсах Transporter. Нині ціна становить 350 тисяч доларів за перші 50 кілограмів і 7 тисяч доларів за кожен додатковий кілограм. Після 2030 року, за оцінками, витрати на rideshare для малих операторів мають зрости.

Цінова логіка тут неоднозначна. Компанія K2 Space запустила двотонний супутник K2 Gravitas на Falcon 9 у березні. Вартість такого запуску оцінюють близько 7,2 мільйона доларів. Економія, яку Starship може дати на одному запуску, за оцінками, становить близько 600 тисяч доларів. Водночас авторка вважає K2 винятковим випадком: компанія змогла компенсувати витрати іншими заощадженнями, тому її приклад не є типовим для ринку.

Альтернативні постачальники поки що не готові підхопити весь попит. Компанія ICEYE у вересні домовилася з Arianespace вивчити можливість запусків на Ariane 6, але дати першого запуску ще не оголошено. У жовтні ICEYE двічі за 19 днів запустила на SpaceX по чотири супутники, що показує, наскільки компанії залежать від Falcon 9 навіть у разі наявності альтернатив.

Ракети Rocket Lab Neutron і Relativity Terran R мають невизначені терміни. Авторка оцінює, що регулярні польоти цих ракет можуть розпочатися приблизно у 2033–2034 роках. Blue Origin New Glenn поки що не літає регулярно. Тож до появи стабільних альтернатив оператори фактично залишаються з обмеженим вибором.

Залишаються відкритими два ключові питання: чи зможуть альтернативні ракети прийняти клієнтів, яких SpaceX змусить шукати інший вихід, і скільки часу оператори можуть дозволити собі затримки запусків, не втрачаючи доходів. Відповіді на них визначатимуть, як зміниться ринок запусків супутників у найближчі роки.