Міжнародна кліматична конференція ООН у турецькому Антальї через нерозв'язані питання продовжилася на вихідні. За даними ООН, Земля без змін у кліматичній політиці до 2100 року прямуватиме до потепління на 2,8 градуса, тож учасники переговорів мають намір домовитися про більш рішучі кроки, однак поки що йдеться лише про скромний прогрес.
Найбільш спірним питанням залишається те, чи варто прямо записати у підсумковій декларації відмову від нафти, газу й вугілля. Окремо обговорюється нова мета щодо прискореної електрифікації, тобто переходу на електроенергію в автомобілях, опаленні та промисловості, а також суперечка про виплату обіцяних коштів бідним країнам, які найбільше страждають від наслідків потепління, але найменше до нього причетні. Переговори тривали до пізньої ночі, а оновлений проєкт декларації від керівництва конференції очікувався вранці.
Німецький міністр довкілля Карстен Шнайдер, який бере участь у переговорах в Антальї, у ефірі ZDF заявив, що вважає ситуацію складною. За його словами, «стосунки зараз складні», і поки що не видно прориву. Він наголосив, що Німеччина дотримується своєї відповідальності та взятих зобов'язань щодо допомоги країнам, які найбільше постраждали від кліматичної кризи. На думку Шнайдера, нафта, газ і вугілля є головними рушіями кліматичної кризи, тому світ має припинити їх спалювати.
Голова конференції, турецький міністр Мурат Курум, у своєму виступі перед пленарним засіданням закликав не погоджуватися на жодні рішення, які не принесуть користі планеті. Він нагадав, що молоді люди та покоління, які ще не народилися, очікують від учасників добрих рішень. Голова переговорів щодо COP31, австралійський міністр довкілля Кріс Боуен, до початку обговорень висловлював впевненість, що всі держави зрештою дійдуть консенсусу, і бажав чітко сигналізувати, що перевищення критичної межі в 1,5 градуса вже неминуче, але з ним не можна погоджуватися. Австралія та Туреччина спільно приймають цей саміт.
Оприлюднений у четвер проєкт тексту декларації передбачає повернення температури на рівень нижче 1,5 градуса щодо доіндустріальної епохи, але без конкретної дати, наприклад кінця століття. Європейські представники та природоохоронні організації розкритикували цей текст за те, що в ньому навіть не згадано неминучий, з наукового погляду, відхід від викопного палива. Спостерігачі пов'язують це з позицією країн-експортерів нафти, зокрема Саудівської Аравії та Росії, адже рішення на кліматичних конференціях ухвалюються лише консенсусом, що дає їм змогу блокувати небажані формулювання.
Окреме незадоволення висловила група африканських переговорників, яка представляє 54 держави з майже мільярдом людей. Головна переговорниця від Гани Цанетор Аґьєман-Робінгс заявила, що делегації приїхали до Антальї для чітких домовленостей щодо обіцяного потроєння фінансування адаптації до наслідків кліматичної кризи. Однак ця пропозиція навіть не потрапила до порядку денного, а в проєкті тексту про неї майже нічого немає. Лише до наступної конференції 2027 року в Ефіопії має бути підготовлений звіт з цього питання.
Християн Бальс із організації Germanwatch розкритикував індустріальні країни за розпливчастість у питаннях кліматичного фінансування. За його словами, заяви про те, що уряди «докладають зусиль», є образою для тих, хто зараз бореться за своє існування. Затягування переговорів особливо тисне на делегації бідніших держав, адже в них менші команди та обмежені бюджети, через що змінювати готелі й рейси стає складно.
Окреме питання переговорів стосується спільної мети щодо електрифікації. Турецька головуюча сторона запропонувала збільшити частку електроенергії в глобальному кінцевому енергоспоживанні з нинішніх 23 до 35 відсотків. Ідеться про енергію, яку споживають домогосподарства, промисловість, транспорт, сфера послуг і дата-центри. Підтримка такого кроку означала б більше електромобілів і електричного опалення, однак узгодження цієї цілі серед усіх держав поки що не завершено.