Російська кібератака 1 листопада паралізувала роботу українського застосунку «Повітряна тривога». Того дня сервіс перестав працювати в усій країні, а частина користувачів отримала фейкові повідомлення про радіаційну та хімічну небезпеку. Також у фейках писали про вуличні бої в Києві та загрозу ракетного удару по всій території України.
Голова напряму медіаграмотності Центру протидії дезінформації Іван Служко оцінив мету атаки в ефірі телеканалу «Ми-Україна». За його словами, ворог хотів підірвати довіру до системи оповіщення, посіяти паніку й дезорієнтацію серед людей та створити відчуття незахищеності, а не лише зірвати роботу сервісу. Саме така мета, на його думку, визначає характер атаки як інформаційно-психологічної операції з використанням кіберметодів, а не звичайного технічного збою.
Розраховували, очевидно, на ефект несподіванки. Застосунок «Повітряна тривога» є одним із головних інструментів, через які українці дізнаються про загрозу повітряних ударів, тож його збій у день атаки міг спричинити питання про те, чи можна довіряти сповіщенням взагалі. Саме на цю невизначеність, за оцінкою Служка, і були розраховані фейкові повідомлення. Фальшиві тривоги про радіаційну чи хімічну небезпеку мали створювати враження загрози, якої насправді не було.
Втім, задум не спрацював. За словами Служка, більшість українців відреагувала спокійно, а офіційні органи швидко спростували неправдиві повідомлення. Це дозволило обмежити можливу шкоду від фейків і показало, що користувачі звикли перевіряти інформацію з офіційних джерел, а не сприймати кожне сповіщення як безперечний факт.
Президент Володимир Зеленський підтвердив, що атака стала відповіддю на зламування застосунку «Повітряна тривога» з боку Москви. За його словами, удар був спрямований на російську систему Міністерства з надзвичайних ситуацій. Таким чином він пов'язав інцидент із попередньою операцією проти українського сервісу оповіщення і, фактично, подав цю дію як симетричну відповідь.
Повітряні сили пояснили, чи вплинув злам на роботу систем протиповітряної оборони, і повідомили, де зараз можна знайти сповіщення про повітряну небезпеку. Ця інформація мала на меті зняти питання громадян щодо надійності оповіщень саме під час атаки, адже саме від них залежить, як люди реагують на тривогу і наскільки швидко ховаються в укриття.
Водночас ключові питання залишаються відкритими. Атрибуція атаки ґрунтується на оцінці українських посадовців, а незалежної перевірки поки немає. Повний масштаб зламу й обсяг даних, які могли бути скомпрометовані, також наразі не відомі. Тож остаточна картина інциденту, імовірно, з'явиться лише після додаткового розслідування.