Консультант із сімейного бізнесу розповів, як допомагав подружжю мільярдерів повідомити дорослим дітям, що ті вже отримали свою частку спадщини, і як діти відреагували на цю новину. Історія ілюструє ширшу проблему: багато заможних родин уникають розмов про гроші та заповіти, хоча мовчання може призвести до конфліктів і судових позовів.
Опитування Wells Fargo, оприлюднене 20 жовтня, охопило 800 представників покоління бебі-бумерів і 800 дорослих дітей із покоління X або мілленіалів. За його даними, 61% дорослих дітей заявили, що спадщина вже спричиняла проблеми в їхніх родинах: від образ і суперечок про справедливість до відчуження та правових спорів. Серед батьків так вважають лише 29%. Крім того, 49% дітей вважають, що розмови про спадщину можуть спровокувати конфлікт, і саме це, за словами автора, часто змушує людей їх уникати.
Автор розповідає про роботу з парою, яку називає Хосе та Наталія. Хосе, вихований у Латинській Америці, отримав освіту бухгалтера, працював в інвестиційних банках, а потім заснував успішну приватну equity-компанію. Подружжя, яке зараз живе в Сан-Франциско і перебуває у віці за вісімдесят, має активи понад 1 мільярд доларів. У них четверо дітей віком близько п’ятидесяти років, усі добре освічені й фінансово незалежні. Кілька років тому батьки подарували кожній дитині приблизно 25 мільйонів доларів.
Родина ніколи не обговорювала положення заповіту, хоча діти були впевнені, що отримають більшу частину статку після смерті батьків. Насправді, за планом, дітям залишається довічне право користування родинним будинком, який має бути переданий у трасти з фондом на утримання. Решту активів буде спрямовано на благодійний фонд, присвячений програмам психічного здоров’я та освіти, яким керуватиме зовнішній радник. Рішення фонду мають ухвалювати одинадцять онуків, яким зараз близько двадцяти років, і які не знали про цю відповідальність. Крім того, Хосе доручив свою довірену голосування акціями компанії давньому виконавчому асистенту та заповів їй близько 10 мільйонів доларів після смерті, а також по 1 мільйону доларів щорічно.
За словами автора, подібна скритність поширена і в родинах із меншими статками. Діти бояться питати про заповіти, щоб не здатися жадібними, а батьки не хочуть говорити про це, побоюючись розчарувати нащадків. Водночас такі розмови стають дедалі актуальнішими. За оцінками звіту UBS Global Wealth Report 2025, понад 83 трильйони доларів у світі протягом наступних 20–25 років переходитимуть між подружжям і до дітей. Опитування Fidelity 2025 року серед батьків США віком від 55 років із інвестиційними активами не менше 500 тисяч доларів показало, що 70% мали заповіт або план спадщини, але 68% не розповіли дітям подробиць.
Хосе, за словами автора, вагався, наскільки відкрито говорити з родиною. «Я знаю, що принаймні один із моїх дітей серйозно заперечуватиме проти мого плану, і я не хочу займатися цим конфліктом», — сказав він. Автор наполягав на відкритій розмові, пояснюючи, що Наталія молодша і, імовірно, переживе чоловіка, тому нерозв’язане питання може перекластися на неї. Він також попереджав, що несподіванка для дітей підвищує ризик судових позовів, особливо щодо положень на користь асистентки. Головна мета, за його словами, полягає не в тому, щоб дати дітям голос, а в тому, щоб поінформувати їх, зменшити несподіванки, обмежити конфлікти та підготувати онуків до ролі у фонді.
Авторка також розповіла про власний досвід: після смерті бабусі та дідуся родина знала про бажання бути кремованими, але не обговорювала, що робити з прахом, і урни сім років стояли в шафі. Смерть батька теж супроводжувалася невизначеністю щодо його заповіту та місця поховання. За її словами, така таємничість додавала стресу до горя, і саме тому вона закликає людей відкрито говорити про свої останні бажання.