Росія відновила удари по українській енергетичній інфраструктурі та готує масовані атаки на опалювальний сезон. Про це свідчать дані українських спецслужб, які отримали матеріали з російської сторони. Згідно з цими даними, ворог планує удари не лише по енергетиці, а й по системах водопостачання та водовідведення великих міст, а також по лініях електропередачі, що з'єднують Україну з європейськими країнами.
Перша масована атака на енергетику цього сезону відбулася ще 30 вересня. Тоді було застосовано майже 190 дронів і балістичні ракети, основний удар припав на Київ та область. У ніч на 12 жовтня Україна не завдавала ударів по російських НПЗ, натомість агресор атакував український газовидобуток. «Отже, Росія порушила енергетичне перемир'я», — прокоментував президент Володимир Зеленський. Чергова спроба енергетичного перемир'я, яке оголошував Дональд Трамп, закінчилася нічим.
За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, стратегія російських терористів на цю зиму передбачає удари по підстанціях «Укренерго» біля західного кордону, великих ГЕС, тепловій енергетиці та комунальному господарству. Також ворог намагатиметься відключити від енергосистеми три АЕС на підконтрольній Україні території. Агресор чітко прорахував «наряди» — кількість та тип засобів ураження для кожного об'єкту. За даними The New York Times, Росія планує використати до тисячі ракет, дронів та авіабомб.
Ворог змінив якісний склад засобів ураження та значно наростив їх кількість. Росія підготувала запас балістичних ракет, розробила та застосувала спеціальний дрон для уражень ліній електропередачі. Наприкінці вересня вперше було застосовано нову модифікацію безпілотника «Герань-4» із кумулятивно-ріжучою бойовою частиною, здатною пошкоджувати металеві конструкції мостів і ліній електропередачі. За словами джерела в галузі, ворог може й надалі застосовувати такі безпілотники проти високовольтних ліній через Дніпро, опори яких складно відновлювати.
Попри це, стан готовності до зими цього року кращий, ніж минулого. З кінця попереднього опалювального сезону було виконано багато роботи за двома ключовими напрямками. Енергокомпанії виконували свої плани робіт переважно за кредитні кошти. Для регіонів запровадили Плани стійкості, які фінансувалися з бюджету. Ключові компанії, такі як «Укренерго», «Укргідроенерго», «Укргазвидобування» та «Оператор газотранспортної системи», побудували захист для своїх об'єктів.
Однак складніша ситуація із будівництвом захисних споруд для облгазів та обленерго через дефіцит коштів, говорить директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Плани стійкості виконуються із відставанням, повідомив наприкінці вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький. Роботи затримують повітряні тривоги та режим жорсткої економії, запроваджений з 1 вересня, який передбачає скорочення бюджетного фінансування капітального будівництва в четвертому кварталі. На виконання Планів стійкості спочатку планували 255 млрд гривень, але на сьогодні виділено лише 67 млрд гривень. Проте постачальники обладнання та будівельники продовжують працювати в кредит, під гарантії майбутніх виплат, адже зупиняти роботи не можна.
«Я оцінюю, що стан готовності — кращий ніж попереднього року, але і ризик обстрілів є більш значним, ніж був у 2025 році», — коментує народний депутат, голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус. Він додає: «Укриття збудовані, але якщо прилітає балістика, бетонна споруда не витримає таку ракету».
В умовах сильних обстрілів за негативного сценарію світло може бути по 4 години на добу. Запасу газу на зиму вистачає, але можливі локальні проблеми через пошкодження розподільчих мереж. Для Києва будується додатковий захист електричних мереж, створюється резервне живлення для водного господарства, в регіонах також встановлюються мобільні котельні та насосні станції.
Суттєві загрози зберігаються для Одещини, прикордонних та прифронтових регіонів. Критичним залишається питання щодо постачання тепла для Херсону. Мета російських атак — відрізати великі міста від електро-, газо- та водопостачання і створити гуманітарну кризу.