Колишній гендиректор Goldman Sachs Ллойд Бланкфейн публічно не погодився з мільярдером і інвестором Пітером Тілем, який виступає проти університетських дипломів. За словами Бланкфейна, коледж варто здобувати, бо він допомагає сформувати «цілісну особистість». Його позицію передав уривок із мемуарів «Streetwise», які видання Vanity Fair опублікувало раніше. Суперечка має практичний вимір: на тлі дорожнечі освіти в США дедалі більше молодих людей і їхніх родин ставлять питання, чи варта вища освіта витрат.
Бланкфейн сам навчався в Гарвардському коледжі та Гарвардській юридичній школі. За його спогадами, студентські роки в бакалавраті були радше боротьбою за виживання, ніж часом насолоди. Він також визнає, що Гарвард не завжди був для нього ідеальним середовищем, проте називає його «найкращим місцем, де можна було навчатися». Університет, за його словами, дав йому впевненість, навички письма, інтерес до історії та звичку стежити за подіями в суспільстві. Саме ці якості Бланкфейн вважає головною цінністю освіти, а не лише здобуттям конкретної професії.
Пітер Тіль, співзасновник PayPal і ранній інвестор Facebook, вже понад десятиліття закликає молодих людей відмовлятися від навчання. З 2011 року він керує програмою Thiel Fellowship, у межах якої стипендіати отримують близько 200 000 доларів на особу, щоб не вчитися в університеті та займатися власними проєктами. За даними матеріалу, програма породила приблизно десяток компаній-«єдинорогів», тобто стартапів вартістю понад мільярд доларів. Тіль подає це як доказ того, що альтернативний шлях може бути ефективнішим за традиційну освіту.
Тіль не єдиний, хто ставить під сумнів цінність диплома. Компанія Палантір, яка розробляє аналітичне програмне забезпечення, пропонує власну програму Meritocracy Fellowship: це чотиримісячне оплачуване стажування для випускників, які не продовжують навчання. Компанія подає її як спосіб уникнути боргів і, як вона висловлюється, «індоктринації», яку, на її думку, дають університети. Співзасновник Палантіра Алекс Карп, у свою чергу, критикує вступні процедури університетів, називаючи їх недосконалими. Водночас у матеріалі не уточнюється, чи відповідають результати програми тим обіцянкам, які компанія дає публічно.
Протилежну позицію займає співзасновниця Anthropic Даніела Амодей. В інтерв'ю ABC News у 2026 році вона заявила, що гуманітарні дисципліни матимуть дедалі більше значення в епоху штучного інтелекту, оскільки технології автоматизують частину технічних завдань і підвищують цінність критичного мислення, комунікації та розуміння людини. Цю думку, за матеріалом, частково поділяє й Ашер, який сам не здобув вищої освіти. Він цінує дипломи, але наголошує, що вирішальними для успіху є наполегливість і праця. У 2025 році він виступав перед випускниками Університету Еморі з подібними закликами.
Загалом дискусія відображає ширший конфлікт між двома моделями кар'єрного старту: через університетський диплом або через ранній вихід на ринок і власний бізнес. Дані, наведені в матеріалі, не дають однозначної відповіді, яка модель працює краще. Невідомо, скільки стипендіатів Thiel Fellowship зрештою стали успішними засновниками, а також те, наскільки результати Meritocracy Fellowship відповідають її пропозиції. Тож аргументи Бланкфейна, Тіля, Палантіра, Амодей і Ашера поки що залишаються позиціями, які підтверджують різні погляди на цінність освіти.