Для створення української супутникової мережі OBRIA, яка забезпечуватиме безперервний зв’язок на всій території країни, знадобиться щонайменше 100 супутників. Повноцінне розгортання системи може тривати один-два роки. Про це в інтерв’ю виданню «Оборонка» розповів співзасновник і CEO HIMERA Міша Рудомінський.
OBRIA — проєкт незалежної української супутникової мережі зв’язку, над яким працює консорціум приватних компаній. Ключові учасники — українська HIMERA та данська GomSpace. Мережу створюють насамперед для потреб української армії, уряду та інших державних інституцій. За словами Рудомінського, кожен серійний апарат важитиме близько 250 кілограмів. Система має забезпечувати високошвидкісний зв’язок, зокрема передачу відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів на рухомому транспорті.
Порівнювати швидкість OBRIA зі Starlink поки зарано, і сам Рудомінський не береться передбачати результат. «Ми підтримуватимемо повноцінний високошвидкісний зв’язок. Чи буде він настільки швидким, як Starlink, — ще належить дізнатися. Але ми закладаємо можливість трансляції відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів на рухомому транспорті», — пояснив він.
Перший етап проєкту повністю профінансували самі учасники консорціуму: HIMERA, GomSpace та інші приватні компанії, які будуть представлені згодом. Державні кошти, за словами співзасновника HIMERA, для цього не залучали. Подальший розвиток мережі, за його оцінкою, може потребувати десятків або сотень мільйонів євро, а в перспективі — мільярдів. Водночас він зазначив, що на терміни впливатимуть технологічні, виробничі, логістичні та операційні ризики, тож один-два роки — це сприятливий сценарій, а не гарантія.
Нагадаємо, 1 жовтня 2026 року HIMERA спільно з GomSpace запустила тестовий супутник OBRIA NANO у межах місії SpaceX Transporter-18. Апарат важить 10 кілограмів і вже перебуває на орбіті, де проходить технічні випробування. Його завдання — перевірити технології, які згодом використовуватимуть для створення повноцінної мережі. Саме цей запуск став першим практичним кроком консорціуму, а серійні супутники масою близько 250 кілограмів — наступним етапом.
У перспективі компанії також планують налагодити виробництво супутників і наземних терміналів в Україні. Це означає, що частина ланцюжка створення мережі може з’явитися всередині країни, а не лише в закупівлях за кордоном. Для українських інженерних команд це важливий сигнал: космічна галузь відкриває простір для локальних розробників електроніки, програмного забезпечення та виробничих підрядників.
OBRIA має зменшити залежність України від іноземних постачальників супутникового зв’язку та доповнити можливості європейських супутникових систем. Керуватиме мережею український оператор. Для українського ринку це також приклад того, як приватний капітал може фінансувати стратегічну інфраструктуру без державного бюджету, хоча масштаби подальших інвестицій поки залишаються оцінкою, а не фіксованим планом.