Київські школи переходять на адаптивні алгоритми організації освітнього процесу, які враховують різні сценарії безпекової ситуації. Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський. Головна зміна стосується поведінки під час повітряних тривог: заняття більше не скасовуватимуть автоматично, а призупинятимуть на час, необхідний для переходу в безпечне місце.
Алгоритм дій залежить від формату навчання. Якщо тривога застає учнів на очному уроці, вони разом із педагогами прямують до укриття. За наявності відповідних умов заняття можуть продовжити безпосередньо там. Якщо це неможливо, діти залишаються в укритті до відбою, після чого повертаються до класів. Під час дистанційного навчання після оголошення тривоги учні та вчителі також мають перейти в безпечніше місце. Онлайн-урок на цей час призупиняють, а після переміщення та за наявності безпечних умов педагог може його продовжити. Таким чином, тривога не означає автоматичного скасування всього уроку чи навчального дня.
Особливо важливою така гнучкість є під час тривалих і повторних ракетно-дронових атак. За словами Мондриївського, школи можуть заздалегідь готувати кілька сценаріїв роботи та переходити між очним, змішаним, дистанційним і асинхронним форматами. Для тривалих або каскадних тривог передбачений так званий «розклад-трансформер». Він дозволяє змінювати тривалість уроків, переносити частину матеріалу в асинхронний формат, об'єднувати матеріали в тематичні блоки та заздалегідь готувати завдання, які можна швидко використати після переривання уроку.
В укриттях шкіл облаштовують робочі зони, встановлюють парти й дошки, забезпечують додаткове освітлення та покращують доступ до Wi-Fi. Залежно від місткості укриття та безпекових умов школи можуть працювати в одну або дві зміни, застосовувати ротацію класів, поєднувати очне й дистанційне навчання або використовувати інші безпечні приміщення. За відповідних умов пріоритет очного навчання надаватимуть учням початкової школи.
«В умовах війни освітній процес потребує гнучкості й постійного коригування. Важливо, щоб кожен заклад мав чіткий алгоритм дій і міг оперативно реагувати на зміну безпекової ситуації», — зазначив Мондриївський.
Раніше Міністерство освіти і науки наголошувало, що організація навчання у 2026/2027 році має здійснюватися з урахуванням безпекової ситуації. Зараз 90% закладів загальної середньої освіти мають або власні укриття, або доступ до орендованих захисних споруд. Крім того, у семи областях України завершили будівництво та облаштування 15 підземних шкіл і укриттів. Ці захисні споруди можуть вмістити 4 980 людей, а загалом у цих школах навчаються 5 282 учні.
Запровадження адаптивних алгоритмів у столичних школах є частиною ширшої стратегії пристосування освітнього процесу до умов воєнного часу. Гнучкість дозволяє зменшити втрати навчального часу та зберегти безпеку учасників освітнього процесу. Водночас наголошується, що кожен заклад має самостійно визначати конкретні формати роботи, виходячи з наявних укриттів, кількості учнів та поточної безпекової ситуації.