Після завершення збору врожаю в Україні ціни на продукти почали змінюватися. До кінця року можуть подорожчати картопля, молочна продукція, хліб та тепличні овочі. На вартість впливатимуть сезонність, витрати на зберігання, логістика та резервне живлення через перебої з електропостачанням.
За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у вересні середня роздрібна ціна картоплі становила 15,17 грн/кг, а в жовтні зросла до 17,23 грн/кг, тобто на 13,6%. Порівняно з жовтнем минулого року вартість збільшилася приблизно на 11%. Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка пояснює, що така динаміка традиційна: після активного збирання обсяги для негайного продажу скорочуються, а частина продукції закладається у сховища. За базовим сценарієм асоціації, до кінця року середня ціна картоплі може сягнути орієнтовно 19–23 грн/кг за умови відсутності суттєвих втрат під час зберігання.
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначає, що на ринку загалом зберігається надлишок пропозиції, а ціноутворення залежить від балансу попиту і можливостей покупців. Його оцінку підтверджує і ситуація з овочами борщового набору, яка наразі неоднорідна. У жовтні порівняно з вереснем капуста подорожчала на 10,6%, буряк на 14,4%, морква подешевшала на 10,3%, а ціна цибулі залишилася практично незмінною. Це свідчить, що вартість визначають не лише сезонність, а й якість врожаю та можливості зберігання конкретних культур.
Найбільші ризики подорожчання експерти бачать у сегментах курячих яєць, молочних продуктів, хлібобулочних виробів і тепличних овочів. Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук пояснює, що вартість самого зерна в собівартості хліба становить не більше 12%, а з борошном — до 30%. Решта припадає на логістику, заробітні плати та енергоносії. Через перехід виробників на дорогі альтернативні джерела живлення після ударів по енергооб'єктах ціна на хліб до кінця року може піднятися ще приблизно на 10%, а на ряд інших продуктів — на 15–20%.
Ситуація в м'ясній галузі, за оцінкою Марчука, залишатиметься відносно стабільною. Достатня кількість кормового зерна стримує зростання собівартості у птахівництві та свинарстві, хоча витрати на електроенергію, ветеринарію та логістику обмежують можливе здешевлення. Подорожчання молочної продукції залежатиме від закупівельних цін на сировину та енерговитрат, однак обмежена купівельна спроможність населення та конкуренція між виробниками стримуватимуть різке зростання роздрібних цін. Тому на окремі категорії можливі періоди стабільності або акційних знижок.
Експерти сходяться на тому, що ключовими факторами цінової політики найближчими місяцями будуть стабільність енергозабезпечення підприємств і сховищ, витрати на логістику та паливно-мастильні матеріали, а також рівень платоспроможного попиту населення. Пендзин називає головним ризиком непередбачувані події, зокрема повторні масовані обстріли критичної енергетичної інфраструктури чи логістичних центрів. За його словами, за відсутності таких форс-мажорів ключовим запобіжником від різкого зростання цін залишається ринковий баланс: пропозиції наразі більш ніж достатньо, тоді як реальні доходи громадян не зростають.
«Практично по всіх позиціях буде зростання цін, а десь, умовно, в травні наступного року ми з вами побачимо зворотний сезонний процес, який знову почне повертати ціни вниз», — каже Пендзин. Водночас фахівці наголошують, що в Україні зберігається значний надлишок продовольства через обмежені можливості експорту морськими портами, тож передумов для дефіциту чи різких стрибків цін через брак товарів немає.