Україна реформує старшу профільну школу: у 2027 році нові підходи до навчання мають поширитися на понад 2000 закладів освіти. Про це йдеться з посиланням на дані Міністерства освіти і науки. Перед масштабним запуском реформу перевіряють у пілотному режимі, який стартував у вересні 2026 року у 150 академічних ліцеях. Саме досвід цих закладів має визначити, як реформа працюватиме в усій країні.
Основні обов'язкові предмети залишаються без змін, тож базовий перелік дисциплін для всіх учнів не зазнає скорочень. Натомість школярам виділяють більше часу на курси, які вони обирають відповідно до своїх інтересів і планів на майбутнє. Це означає, що старшокласники зможуть глибше зайнятися тим, що їм справді близьке, чи то природничими науками, гуманітарними дисциплінами або технологіями. У 10 класі учні можуть спробувати різні навчальні профілі, щоб зрозуміти, який із них їм ближчий. У 11 і 12 класах вони вже поглиблено вивчають предмети, обрані для подальшої освіти чи роботи.
Змінюватиметься й сам формат занять. У старших класах планують більше практичних уроків, які мають закріплювати теорію на реальних завданнях. Для прикладу, учні природничого профілю формулюватимуть гіпотези, проводитимуть експерименти та аналізуватимуть отримані результати. Таке навчання вчить не лише запам'ятовувати відомості, а й мислити самостійно. Оцінювання також зміниться: воно враховуватиме не лише правильні відповіді, а й хід міркувань учня, а також його вміння знаходити та виправляти власні помилки. Для школяра це означає, що процес розв'язання задачі важитиме не менше, ніж кінцевий результат.
Вчителям обіцяють методичну підтримку та навчання, адже від їхньої готовності багато що залежить. Саме педагоги мають перебудувати уроки під нові вимоги, тому їм потрібні чіткі методики та практичні поради. Паралельно школи отримуватимуть сучасні лабораторії та простори для STEM-освіти, тобто для природничих, технологічних, інженерних і математичних дисциплін. У межах проєкту «Сучасні простори навчання» такі зміни охоплять 250 закладів у 22 областях. Шкільні команди разом із фахівцями планують приміщення, меблі та обладнання, щоб простір відповідав новим завданням. Це дає можливість не лише оновити матеріальну базу, а й змінити саму організацію навчального процесу.
Водночас готовність шкіл суттєво відрізняється залежно від регіону. Одні заклади вже мають відповідні приміщення і кадри, інші лише починають готуватися, тож рівень підготовки може значно різнитися. Результати пілотного етапу ще невідомі, і саме від них залежатиме, які корективи внесуть перед масштабним запуском. Тому пілот розглядають як можливість не лише перевірити нові підходи, а й уточнити, що потрібно зробити для того, щоб реформа працювала однаково успішно в різних громадах.