Вища рада правосуддя розглядає питання про звільнення судді Полтавського міського суду Ларисі Гольник. Член дисциплінарної палати Віталій Махінчук запропонував звільнити її з посади, і його підтримали троє інших членів палати. Суддя, яка сама повідомляла про сумнівні рішення колеги, опинилася на місці підсудного.
Початок конфлікту пов’язаний зі суддею Наталією Тимошенко, яка працює в тому ж суді. За версією Гольник, Тимошенко ухвалювала рішення, що дозволяли чоловікам уникати мобілізації, оформлюючи фіктивну опіку над дітьми як одиноких батьків. Гольник повідомила про це до Вищої ради правосуддя. Згодом ВРП встановила сім таких рішень Тимошенко, а матеріали кількох із цих справ згодом зникли із суду.
Одним із найрезонансніших епізодів стала справа підприємця Геннадія Сікалова. Засідання про опіку тривало лише 13 хвилин, після чого суд ухвалив рішення, яке відтак віднесли до закритих для публічного доступу. Через кілька тижнів після ухвалення рішення Сікалов вийшов з військової служби. Саме цей випадок став для Гольник підставою для подальших кроків і показав, наскільки швидко рішення можуть вивести людину з-під мобілізації.
Водночас, за даними автора колонки Ярослава Кузишина з Фонду DEJURE, подібні рішення ухвалювали ще двоє суддів Шевченківського районного суду Києва. Вони отримали лише догани, тоді як Гольник опинилася під дисциплінарним тиском. Така нерівність у покараннях, за словами автора, ставить під сумнів логіку дисциплінарного процесу і викликає питання, чому одні порушення розглядаються як серйозні, а інші обмежуються попередженням.
Сікалов подав скаргу на Гольник, стверджуючи, що вона використала конфіденційну інформацію з реєстру. Саме ця скарга стала основою дисциплінарного провадження. Розгляд призначили на період, близький до 7 листопада, тобто до граничного строку, встановленого для таких справ. Гольник просила відкласти засідання, щоб мати час підготуватися до захисту, однак клопотання не задовольнили, і засідання відбулося без її участі.
Для самої судді наслідки можуть бути довгостроковими. Звільнення позбавило б її права брати участь у конкурсі до апеляційного суду, тобто фактично перекрило б шлях до просування кар’єрою. Кузишин називає розгляд інсценуванням і попереджає, що така практика може зашкодити процесу вступу України до Європейського Союзу, адже Брюссель наголошує на доброчесності та незалежності судової системи як умові членства.
Схожа схема раніше вже виявлялася в іншому місці. У Більгород-Дністровському суді Одеської області Національне антикорупційне бюро України у 2024 році розслідувало діяльність чотирьох суддів, які, за версією слідства, ухвалили понад 800 рішень за схемою, що викликала сумніви. Цей випадок показує, що проблема не є поодинокою, а отже потребує системного підходу, а не окремих дисциплінарних рішень щодо окремих суддів.