Родичі, які доглядають за батьками або іншими близькими людьми з тяжкими порушеннями здоров’я, можуть отримати державну компенсацію. Виплату може призначити непрофесійному надавачу догляду, який є родичем одержувача догляду. Для цього обидва мають спільно проживати та вести спільний побут. Вік батьків сам по собі не дає права на такі гроші, адже вирішальною є саме потреба в сторонньому догляді.
Компенсацію можуть отримати для догляду за трьома категоріями людей: літніми з когнітивними порушеннями, особами з інвалідністю I групи та невиліковно хворими. Обов’язковою умовою є медичне підтвердження того, що людина справді потребує сторонньої допомоги. Без такого документа звернення можуть відхилити, навіть якщо родина фактично доглядає за близьким. Тому підготовка медичних довідок є першим практичним кроком для тих, хто планує подати заяву.
Розмір виплати не є фіксованим для всіх. Його визначають як різницю між прожитковим мінімумом і доходом надавача догляду. У 2026 році прожитковий мінімум на одну особу становить 3209 гривень, тож саме ця сума є орієнтиром для розрахунку. Якщо дохід надавача догляду перевищує прожитковий мінімум, виплату не призначають. Правило, за яким дохід вище мінімуму виключає отримання компенсації, діє з січня 2026 року. Одна особа може отримувати лише одну таку компенсацію, навіть якщо доглядає за кількома людьми.
Щоб оформити допомогу, потрібно звернутися до органу соціального захисту за місцем проживання того, за ким здійснюється догляд. Заяву можна подати через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) або в електронному вигляді. Для розгляду знадобляться декларація доходів, документи, що посвідчують особу заявника та одержувача догляду, і медичні довідки, які підтверджують потребу в догляді. Повний перелік документів рекомендують уточнювати у «Гіді державних послуг», де ця інформація систематизована для кожного випадку окремо.
Відмовити у призначенні виплати можуть у двох випадках. Перший — коли догляд уже забезпечують соціальні послуги або інші виплати, тобто людина вже отримує підтримку від держави іншим способом. Другий — якщо потреба в непрофесійному догляді не визнана за результатами медичного огляду. Тож перед поданням заяви варто з’ясувати, чи не покриває державна система потреби людини в догляді іншими інструментами, щоб не витрачати час на марне звернення.
Окремо варто згадати про страховий стаж. Період, протягом якого людина доглядає за близьким, може зарахувати Пенсійний фонд, але лише за певних умов. Надавач догляду має бути працездатним, не працювати та отримувати саме цю виплату. Стаж при цьому не гарантований, і для його зарахування потрібне офіційне оформлення догляду. Тому тим, хто розраховує на майбутню пенсію, варто одразу дбати про документальне підтвердження періоду догляду, а не покладатися лише на фактичну допомогу родині.