Євросоюз розглядає можливість залучити військові резерви, щоб підтримати роботу нафтопереробних заводів і забезпечити постачання пального на тлі світової паливної кризи. Про це заявив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс на пресконференції в Єврокомісії.
За словами Кубілюса, мета полягає в тому, щоб у короткостроковій перспективі допомогти НПЗ працювати стабільно, адже це, своєю чергою, допоможе підтримати безпеку Союзу, стримати ціни та гарантувати, що економіки країн ЄС продовжать функціонувати. Він поставив риторичне питання про те, як забезпечити саме таку взаємодію, і сам відповів: «По-перше, це військові резерви. Звісно, скільки їх є – такі цифри не оприлюднюються».
Кубілюс повідомив, що планує обговорити цю тему з Північноатлантичною радою, Радою НАТО та Генеральним секретарем альянсу Марком Рютте. За його словами, військові потреби в пальному у мирний час є невеликими й становлять близько 8 відсотків. Однак у разі кризи ця частка може суттєво зрости, тому, як пояснив єврокомісар, потрібні два напрями роботи.
«Ось чому, з одного боку, ми маємо гарантувати, щоб у мирний час було достатньо авіаційного палива, а з іншого боку нам потрібно створити систему, яка дасть гарантію, що під час військової кризи ми зможемо дуже швидко наростити виробництво та мати достатні резерви для цього», – зазначив Кубілюс.
Він також повідомив, що ЄС має забезпечити пальним 100 тисяч військовослужбовців НАТО у разі «військової кризи». Раніше в Європейській комісії заявляли, що дефіциту дизельного та авіаційного пального в країнах ЄС поки немає, однак запаси цих товарів залишаються обмеженими. Саме ця обмеженість і робить питання резервів актуальним для всього блоку.
Тема паливної безпеки актуальна і для України. Голова правління держкомпанії «Укрнафта» Богдан Кукура в інтерв'ю РБК-Україна зазначив, що удари по АЗС не означають автоматично дефіциту пального. За його словами, за 2022–2025 роки мережа компанії зазнала близько 100 атак, а лише у 2026 році – понад 150, і пошкоджено десятки комплексів, окремі з яких піддавалися повторним ударам. Атаки охоплюють як прифронтові регіони, так і столицю.
Кукура пояснив, що під час «червоної» тривоги АЗС компанії зупиняються, а під час «жовтої» працюють без персоналу. Компанія встановлює габіони, антидронові сітки та бетонні укриття: такими обладнано 36 об'єктів і 22 укриття, а роботи з захисту 72 об'єктів у дев'яти областях тривають, зараз шукають підрядників. Загальні інвестиції «Укрнафти» в захист і безпеку у 2026 році, за його словами, становлять близько 2,9 млрд гривень, і стосуються всієї компанії, включно з виробничою інфраструктурою.