Wireva

Міноборони готує законопроєкт про фіксовані терміни військової служби у кількох варіантах

У Міноборони працюють над законопроєктом, який має визначити фіксовані терміни військової служби. До Верховної Ради документ ще не внесено, а остаточний варіант ще не визначено.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Міністерство оборони України розробило законопроєкт про фіксовані терміни військової служби. Документ готують у кількох варіантах, однак до парламенту його ще не внесли: робота триває всередині уряду. Про це під час парламентського «годинника запитань» розповіла заступниця міністра оборони Любов Галан.

За її словами, законопроєкт формуватимуть із урахуванням думки військово-політичного керівництва країни. Наразі не визначено, який із варіантів буде ухвалено і як саме новий механізм працюватиме на практиці. Тобто для депутатів і суспільства остаточні параметри реформи ще не відомі, а обговорення перебуває на внутрішньому етапі роботи уряду.

Ідея фіксованих термінів служби не є новою. Заступник керівника Офісу президента Павло Паліса ще в березні повідомляв про плани щодо такого законопроєкту. Відтоді робота над документом продовжувалася, проте офіційно його текст до парламенту так і не надійшов, а конкретних дат внесення Міноборони наразі не назвало.

Основна мета ініціативи — перехід від армії, яка комплектується переважно через мобілізацію, до армії, побудованої на контрактах. Передбачається, що терміни служби стануть чіткими, а для всіх військовослужбовців буде передбачено відстрочку після завершення контракту. За задумом, укласти контракт зможуть і ті, кого вже мобілізовано, тобто новий механізм не обмежуватиметься лише майбутніми призовами. Саме ця деталь відрізняє підхід від простого повернення до строкової служби.

Питання військової служби в останні роки обговорюють і далеко за межами України. Дослідження Globsec Trends 2026, проведене в 14 країнах Європи та Північної Америки, показало, що 63% чехів підтримують повернення обов’язкового призову. При цьому 55% опитаних заявили, що особисто захищали б свою країну в разі нападу. Водночас лише 24% чехів вважають, що їхня держава готова до серйозної кризи безпеки або війни.

Схожий розрив між підтримкою призову і особистою готовністю до захисту фіксують у Німеччині, Франції та Словаччині. Найнижчу довіру до готовності держави показала саме Чехія, тоді як в Україні цей показник становить 55%. Опитування проводила компанія HarrisX у травні 2026 року, у ньому взяли участь 1010 респондентів із Чехії. Ці дані не пов’язані безпосередньо з українським законопроєктом, але показують, як у регіоні сприймають питання обороноздатності та особистої участі в захисті держави.

Same event, other desks

Story file →