Президент США Дональд Трамп підтвердив своє рішення обмежити доступ великих американських медіа, зокрема телеканалу CNN, до Білого дому. Про це він заявив під час зустрічі з мером Нью-Йорка, яка була присвячена проблемі нестачі доступного житла в мегаполісі.
Зустріч відбулася в понеділок. Під час спілкування з журналістами Трамп знову назвав незручні для нього медіа «фейковими новинами» та підтвердив, що великі медіаорганізації, як-от CNN, не матимуть доступу до Білого дому. Це рішення вже викликало критику з боку журналістських організацій та опозиції, які вбачають у ньому тиск на вільну пресу.
Темою зустрічі з мером Нью-Йорка була житлова криза. У найбільшому місті США ціни на оренду та купівлю житла залишаються надзвичайно високими, що робить його недоступним для багатьох мешканців. Місцева влада неодноразово закликала до федеральної підтримки у вирішенні цієї проблеми. Однак конкретних домовленостей за підсумками зустрічі поки не повідомлялося.
Обмеження доступу медіа до Білого дому — не перший подібний крок адміністрації Трампа. Раніше представники прес-пулу скаржилися на вибірковий підхід до висвітлення діяльності президента. CNN та інші великі медіа неодноразово ставали об’єктом критики з боку Трампа, який звинувачує їх у упередженості.
Ситуація викликає занепокоєння у професійному середовищі. Асоціації журналістів наголошують, що вільний доступ преси до влади є основою демократії. Водночас прихильники президента стверджують, що він має право обирати, з ким спілкуватися.
На тлі внутрішньополітичних суперечок у США триває й міжнародна дискусія щодо санкцій проти Росії. Зокрема, Латвія виступила проти запланованого Європейським Союзом пом’якшення обмежень для двох російських олігархів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що санкції проти Росії мають бути посилені, а не послаблені, тому Рига не може підтримати таку пропозицію. Прем’єр-міністр Андріс Кулбергс також наголосив, що продовження санкцій на 36 місяців було б правильним кроком, але ціна не може полягати у виключенні обох осіб зі списку.
За інформацією дипломатів, ініціатива щодо зняття санкцій з Усманова надійшла від Словаччини, згодом до неї долучилася Франція, а Люксембург вимагав зняти обмеження і з Фрідмана. Оскільки рішення щодо санкцій ухвалюються одноголосно, це створило загрозу для продовження дії санкцій проти близько 3000 інших осіб та організацій, які мали б закінчитися в ніч на середу. У вівторок посли країн ЄС мали знову зібратися для консультацій.
Тим часом Росія визнала критичні проблеми з постачанням продуктів і ліків у тимчасово окупованому українському місті Олешки на Херсонщині. Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга звинуватив російські війська у блокуванні гуманітарної допомоги та ігноруванні запитів на евакуацію. За його словами, у місті «від голоду та холоду гинуть 6000 мешканців, серед них 200 дітей». Українська делегація має намір порушити це питання на найвищому рівні під час Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, щоб чинити міжнародний тиск на Росію для забезпечення гуманітарного доступу.
Крім того, вночі українські безпілотники атакували об’єкти в російській Самарській області. За словами губернатора В’ячеслава Федорищева, сили ППО збили десятки дронів, але приватні будинки та автомобілі зазнали пошкоджень. У регіоні розташовані важливі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробні заводи. Мер Самари Іван Носков заявив, що атаку на місто відбито. Своєю чергою, внаслідок нічного російського удару по Дніпру загинули троє людей, повідомив голова обласної адміністрації Олександр Ганжа. Міноборони РФ заявило про масований удар по об’єктах в Україні.