Україна досі не має від Сполучених Штатів деталей щодо розподілу 400 мільйонів доларів військової допомоги, хоча неодноразово запитувала їх. Про це заявив тимчасовий повірений у справах України в США Денис Сєник. Йдеться про кошти, виділені Конгресом у межах програми USAI, і невизначеність стосується того, де саме зараз перебувають гроші та які контракти вже підписано.
За словами Сєника, український уряд звертався із запитами до Пентагону та до штабу NSATU у Вісбадені, однак відповіді так і не отримав. Через це в Києві поки неможливо з упевненістю сказати, на що саме підуть кошти. Серед ймовірних напрямків називають боєприпаси, логістику та підтримку експлуатації літаків F-16. Офіційного підтвердження цих напрямків Україна не має, а отже, і не може планувати їх використання.
Фактично майже всю суму Пентагон законтрактував 30 вересня, тобто за день до завершення поточного фінансового року. Це означає, що кошти мали бути зобов'язані до цього терміну, однак деталі таких контрактів Київ не отримав. Саме тому питання прозорості використання допомоги залишається відкритим, попри те що сама сума виділена Конгресом і має чітко визначене цільове призначення в межах програми.
Контекст ситуації пов'язаний і з ширшими відносинами між двома країнами. Минулого місяця американська сторона погрожувала призупинити постачання через механізм PURL через українські удари по енергетичних об'єктах Росії. Ця погроза не була реалізована, і постачання через PURL продовжуються. Водночас президент Володимир Зеленський очікує на погодження міністра оборони США Піта Гегсета щодо додаткових перехоплювачів для систем Patriot. Наразі Україна отримує приблизно 12 ракет Patriot на місяць, і цей обсяг залишається головним обмеженням для протиповітряної оборони.
На тлі цих подій Іспанія оголосила про пакет військової допомоги Україні обсягом 437 мільйонів євро. Зеленський провів зустріч із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом у Мадриді, і саме цей пакет став одним з помітних кроків європейських партнерів того ж періоду. Водночас у ніч на той самий період Росія запустила понад 200 дронів, з яких 196 було збито або подавлено. Удари прийшлися на 14 локацій, уламки падали ще на вісім, що демонструє, наскільки гостро постає потреба в стабільних поставках систем захисту.