Демократична партія США, яка протягом останніх років послідовно виступала за підтримку України, напередодні виборів до Конгресу демонструє дедалі помітніші внутрішні розбіжності щодо цього питання. Навіть якщо демократи отримають контроль над обома палатами Конгресу, це не означатиме автоматичного покращення відносин Вашингтона і Києва. Про це свідчить аналіз позицій законодавців та експертів.
Вибори до Конгресу США відбудуться у листопаді 2026 року. Перемога демократів може посилити контроль Конгресу над адміністрацією Дональда Трампа, зокрема надати більше можливостей для проведення розслідувань та вимог до представників його команди. Одним із напрямів можуть стати перевірки діяльності оточення Трампа та його бізнесових зв'язків. Однак щодо України ситуація залишається неоднозначною.
«По-перше, партія всередині розділена. По-друге, ми бачимо, що значна частина демократів не готова так само безапеляційно підтримувати Україну, як вони підтримували її раніше. Приклад із законом Грема-Блюменталя достатньо був промовистим», — зазначив Олександр Краєв. Йдеться про законопроєкт із санкціями проти Росії. На етапі розробки його активно підтримували демократи в Конгресі. Однак після того, як компромісна версія документа наблизилася до фінального голосування, частина законодавців виступила проти. Свою позицію вони пояснювали побоюваннями, що документ може надмірно розширити повноваження президента США Дональда Трампа. Попри це, законопроєкт зрештою вдалося просунути.
Демократична партія США не є однорідною. Зокрема, всередині неї посилюється ліве крило, яке називають прогресистським. До нього належать, зокрема, Берні Сандерс та Александрія Оказіо-Кортес. Прогресисти виступають за масштабні внутрішні реформи, розширення соціальних програм, захист прав меншин та боротьбу зі зміною клімату. Водночас директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету Володимир Дубовик не очікує значного посилення саме радикально прогресистського крила Демократичної партії. За його словами, навіть серед прогресистів немає єдиної думки щодо допомоги Україні. Частина з них критично ставиться до підтримки Києва, але інші вважають дії Росії неприйнятними та виступають за подальшу допомогу Україні.
«Так, є і такі, але ж і ті, що вважають неприйнятним те, що робить Росія, і власне погоджуються, що це є прояв імперіалізму з боку Москви, тож Україну треба підтримувати і надалі. Керівництво партії і фракції не змінювало своєї позиції з цього питання», — пояснив Дубовик. Він також зазначив, що позиція керівництва демократів залишається важливою для представників партії. Це, зокрема, проявилося під час голосування щодо законопроєкту Грема-Блюменталя, коли більшість прогресистів виступила проти.
На думку Краєва, проблема полягає не лише у ставленні демократів до України. Значно ширше питання — їхнє сприйняття зовнішньої політики США загалом. «Для прогресистів зовнішня політика — це жахливий великий американський імперіалізм і лякавка, чому вони не хочуть займатися нею взагалі», — зазначив експерт. За його словами, така позиція стосується не тільки України. Серед інших питань, які викликають дискусії у прогресистському середовищі, він назвав політику США щодо Ізраїлю та Китаю. Краєв пояснює, що частина прогресистів не бачить необхідності витрачати значні кошти на зовнішню політику. Натомість ці ресурси вони воліли б спрямувати на соціальні програми всередині США.
Таким чином, навіть у разі перемоги демократів на виборах до Конгресу у листопаді 2026 року подальша підтримка України з боку Вашингтона залишається під питанням через внутрішні розбіжності в партії. Керівництво демократів поки не змінювало своєї позиції, але значна частина прогресистів виступає проти безумовної допомоги Києву, що може ускладнити ухвалення відповідних рішень у новому скликанні Конгресу.