Багато повсякденних проблем можна розв’язати за допомогою невеликих програм, які людина здатна створити сама. Саме на цю думку спирається матеріал видання Inc., у якому пропонується практика так званого вайб-кодингу, тобто створення власних застосунків без глибоких знань програмування. Автор наголошує, що кількість завдань, які можна вирішити таким чином, може виявитися значно більшою, ніж здається на перший погляд.
Термін «вайб-кодинг» ввів у лютому 2025 року співзасновник OpenAI та колишній керівник напряму штучного інтелекту в Tesla Андрій Карпаті. У своєму дописі в соцмережі X він описав підхід, коли розробник повністю довіряє відчуттям, використовує експоненціальний розвиток технологій і практично не зважає на сам код. Пізніше, за даними Collins English Dictionary, це словосполучення було визнано словом року 2025. Прихильники методу стверджують, що він дає змогу аматорам створювати програмне забезпечення без тривалого навчання та складних інженерних навичок.
На практиці такий підхід працює за простою схемою: користувач описує звичайною мовою, що має зробити програма, а штучний інтелект генерує код. Людина перевіряє результат, уточнює запити і запускає застосунок. За оцінками дослідників, серед найпростіших інструментів для початківців називають Lovable та Replit, які дають змогу створювати застосунки за описом без писання коду. Інші сервіси, зокрема Bolt і Base44, орієнтовані на прості бізнес-застосунки, наприклад внутрішні трекери чи базові CRM-системи.
Водночас експерти попереджають про обмеження. Значна частина оглядів інструментів зазначає, що згенерувати працюючу програму можна швидко, проте підтримувати її без розробника складніше, особливо коли потрібні складні робочі процеси, розмежування доступу чи нетипові інтерфейси. Тому вайб-кодинг найкраще підходить для невеликих, низькоризикових завдань, а для серйозних проєктів зазвичай потрібна участь фахівця, який розуміє код.