Кількість російських ракет після 2022 року зростає не так швидко, як очікували багато аналітиків. За словами військовослужбовця 413-го полку СБС «Рейд» та експерта з озброєнь Defense Express Івана Киричевського, на це впливає кілька факторів: успіхи української ППО, зміна російської військової ставки, втрати флоту й стратегічної авіації та удари по ракетній промисловості РФ. Його думку передало видання РБК-Україна у подкасті «ЦЕ БАЗА».
Киричевський зазначив, що якщо рахувати всі типи ракет, які Росія застосувала, сумарний показник у 12 тисяч давно перевищено, але ця позначка пройшла майже непомітно. Першою причиною він назвав успіхи української ППО, яка базувалася на радянських комплексах С-300. За його словами, Україна стала першою країною, що в великій кількості змогла збивати повітряні цілі з радянських ЗРК. Він нагадав, що С-125 навчили збивати крилаті ракети, а С-300 до лютого 2022 року застосовували в небагатьох конфліктах, і жодного разу вони не показали здатності щось збивати. Зокрема, експерт згадав наліт на об'єкти режиму Башара Асада в Сирії у 2017 році та війну за Карабах у 2020-му, де, за його словами, нічого не збили. Українські зенітники, на його думку, змогли «подолати закони фізики» і навчили С-300 збивати дозвукові крилаті ракети.
Другою причиною Киричевський назвав висновки російського командування зі своїх невдач у 2023 році. За планами Москви, удари мали влучати на 100 відсотків, і за звітами Міноборони РФ так нібито і виходило, але реальність була іншою. Тому росіяни почали більше робити ставку на психологічний ефект від удару. Експерт назвав це «хитрим підлим розрахунком, який має певні підстави»: коли з десяти ракет дев'ять збито, цього майже не помічають, а про одне влучання говорять і підраховують збитки бізнесу та постраждалих цивільних.
Окремо Киричевський розповів про втрати російського флоту. Завдяки морським дронам і різним крилатим ракетам, зокрема ракетам-дронам, вдалося паралізувати свободу дій Чорноморського флоту. Росіянам довелося перенаправити частину сил до Каспійського моря, що він назвав «локальною воєнно-морською катастрофою»: за його оцінкою, флот, зосереджений на Каспії, має нульову потужність.
Стратегічна авіація також зазнала втрат. На початок повномасштабного вторгнення, за оцінками, у Росії було 60 бомбардувальників Ту-95МС. Зараз, за даними експерта, на папері залишилося 46, а здатними літати є 38, і це не означає, що всі вони можуть піднятися в повітря. Киричевський нагадав, що 2026 рік для України став роком активних і масових ударів по російській ракетній промисловості. Він розповів про проєкт масової крилатої ракети «Виріб 30» під стратегічну авіацію та ідею локального оновлення Су-34, щоб підвісити Х-101, як на Ту-95МС, і компенсувати втрати після операції «Павутина». За його словами, перший удар по заводу «Кремній Ел» у березні коригували оператори його полку, і жодного «Виробу 30» не вийшло, а восени Сили оборони завдали повторного удару, очевидно, щоб завод залишився в руїнах.
Через це, на думку експерта, росіяни змушені масштабувати реактивні дрони. Одна Х-101, незалежно від вартості, може завдати більше шкоди, ніж одне влучання реактивного дрона. У «Герані-5» бойова частина становить 90 кілограмів, у стандартної Х-101 — 500 кілограмів, а у ракети зі здвоєною бойовою частиною — 800 кілограмів. За оцінкою Киричевського, модернізована Х-101 завдавала б шкоди, як десять «Гераней-5», але ресурс бомбардувальників обмежений, тож ставку зробили на десять «Гераней-5» замість однієї Х-101.
Експерт також припустив, що Росія, ймовірно, розраховує на масштабну війну з НАТО за старими зразками: з танковими колонами, масовим використанням авіації та швидким захопленням панування в повітрі. На тлі падіння ресурсу він не виключив, що Москва може берегти його для такої війни. Окремо Киричевський висловив припущення, що Росія купила або вкрала технології «Бандеролі»: за його оцінкою, «Бандероль» і «Дань-Т» слід розглядати як малогабаритні крилаті ракети зі злітною масою 260 кілограмів, з яких 130 кілограмів припадає на бойову частину.