Світова кліматична конференція в турецькій Анталії наблизилася до фіналу після понад 30 годин додаткових переговорів. Конференція мала завершитися у п’ятницю, однак ранком у суботу було опубліковано новий проєкт заключної декларації, який мають розглянути близько 200 держав. Головна суперечка стосується того, чи згадуватиме документ викопне паливо прямо.
У десятисторінковому тексті конференційного керівництва вугілля, нафта і газ не названі безпосередньо, хоча делегація Німеччини та багато природоохоронних організацій сподівалися на таку згадку. Водночас є загальне посилання на рішення, ухвалене у Дубаї у 2023 році, згідно з яким світ має поступово відмовлятися від цих енергоносіїв, що є головними чинниками загострення кліматичної кризи.
Документ визнає, що держави не зможуть дотриматися цілі Паризької угоди 2015 року та обмежити потепління 1,5 градуса порівняно з доіндустріальним періодом. За словами укладачів, мова йде про те, щоб обмежити тривалість і масштаб перевищення цього рівня. Учені наголошують, що саме утримання в межах 1,5 градуса дозволило б уникнути найкатастрофічніших наслідків. Вже зараз через глобальне потепління частішають і посилюються спеки, посухи, шторми та лісові пожежі.
Керівник Greenpeace Німеччина Мартін Кайзер назвав відсутність згадки про вугілля, нафту і газ неприйнятною. Він розкритикував і ставку на підземне зберігання CO2 у великих масштабах, яке, за його словами, продовжило б бізнес-модель великих нафтових і газових компаній далеко в наступне століття. Закликаючи федерального міністра довкілля Карстена Шнайдера та ЄС разом з острівними державами і вразливими групами країн не погоджуватися з таким текстом, він підкреслив свою позицію.
Конференційний президент Мурат Курум, який очолює переговори, закликав учасників до компромісу і заявив, що розриви між сторонами поступово зменшуються. Делегації отримали час на вивчення тексту, після чого о 9:00 за місцевим часом, тобто о 7:00 за середньоєвропейським, мало відбутися пленарне голосування. Щоб рішення було ухвалене, мають бути присутні щонайменше дві третини учасників.
Проєкт також пропонує прискорену електрифікацію. До 2035 року частка електроенергії в кінцевому енергоспоживанні має зрости з нинішніх 23 до 35 відсотків. Ідеться про те, щоб більше автомобілів, опалювальних систем і промислових установок працювали на електриці замість пального чи газу, що, за оцінками, дало б значний виграш в ефективності, особливо якщо електроенергія вироблятиметься з відновлюваних джерел. Водночас текст говорить лише про «зусилля зі збільшення використання чистої енергії», що, на думку експертів, може охоплювати і атомну енергетику.
Затягування переговорів на додатковий день є не новиною для кліматичних саміту, однак, за словами спостерігачів, рівень невизначеності та жорсткість позицій навіть у кінці першого додаткового дня виглядають незвичними. У суботу вдень вже почали виїжджати численні міністри, а деякі делегації поїхали повністю. Також проєкт зміцнює роль Міжурядової групи з питань зміни клімату, до складу якої входять тисячі дослідників, які безоплатно аналізують наукову літературу. Її наступні звіти мають бути подані вчасно до наступної глобальної оцінки прогресу, яка відбудеться наприкінці 2028 року.