Європейське регулювання штучного інтелекту не варто сприймати як монолітний тягар. Таку думку на конференції Wave by Vento в Турині висловив Вітторіо Колао, колишній генеральний директор Vodafone, а нині віцеголова General Atlantic у регіоні EMEA. Відповідаючи на запитання, чи заважає регулювання розвитку ШІ в Європі, він визнав: певні правила справді стримують, але не всі однаково.
Колао розділив регуляторні акти на ті, що захищають фундаментальні права, і ті, що створюють зайвий бюрократичний тиск. До перших він відніс авторське право та Digital Services Act (DSA). На його думку, ці норми не можна просто скасувати заради швидкості впровадження ШІ, адже вони формують довіру користувачів і захищають творчі індустрії. Водночас надмірна деталізація або дублювання вимог у різних юрисдикціях створюють бар'єри для стартапів і продуктових команд.
Ця теза прозвучала на тлі ширшої дискусії про те, як Європа намагається наздогнати США та Китай у гонці ШІ. Єврокомісія вже ухвалила AI Act, який набуває чинності поетапно, і бізнес побоюється, що нові вимоги до прозорості, оцінки ризиків і маркування згенерованого контенту уповільнять запуск продуктів. Колао, який очолював Vodafone з 2008 по 2018 рік, а зараз інвестує в технологічні компанії, закликав до збалансованого підходу: правила мають бути передбачуваними, але не надто дріб'язковими.
Для українського digital-ринку ця дискусія має практичне значення. Багато локальних продуктів і агенцій орієнтуються на європейських клієнтів або планують вихід на ринки ЄС. Якщо європейські правила авторського права та DSA залишаться жорсткими, українським командам доведеться приділяти більше уваги ліцензуванню даних для навчання моделей, маркуванню ШІ-контенту та прозорості алгоритмів. Водночас пом'якшення надмірних вимог могло б відкрити швидший доступ до європейських інвестицій та партнерств.
Колао також натякнув, що європейські компанії часто програють не через брак талантів, а через фрагментацію ринку та повільне масштабування. Його позиція відображає погляд інвестора: регулювання не повинно бути самоціллю, але й дерегуляція без правил гри не працює. Для українських фаундерів це означає, що при роботі з ЄС варто закладати в roadmap витрати на compliance і юридичну експертизу, а не сподіватися на «сірі» схеми.
Поки що невідомо, чи призведуть подібні заяви до змін у політиці ЄС. Однак сигнал від відомого бізнесмена та інвестора важливий: європейський ринок не відмовиться від захисту авторських прав чи DSA, але може переглянути окремі процедури, щоб не гальмувати інновації. Українським командам варто стежити за цими дискусіями, адже вони впливатимуть на доступ до ринку, інвестицій та партнерств у найближчі роки.