Китай стрімко нарощує експорт, попри тиск торгових партнерів. За даними митниці КНР, у вересні експорт зріс на 36,3% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, що перевищило очікування економістів і прискорилося після 25% у серпні. Це найшвидший темп зростання з лютого. Імпорт також збільшився на 31% у річному вимірі, прискорившись із 28,2% у серпні.
Попри зростання імпорту, профіцит торгівлі у вересні розширився до $133,5 млрд проти $119,1 млрд у серпні. За перші дев'ять місяців сукупний профіцит сягнув $938 млрд, і очікується, що він може перевищити торішній рекорд у $1,2 трлн. Локомотивом експорту стали високотехнологічні товари: напівпровідники, автомобілі та обладнання для автоматичної обробки даних. За січень-вересень експорт напівпровідників зріс на 108,1% у вартісному вимірі, експорт обладнання для обробки даних — на 54,6%, а автомобілів — на 54,3%, що зумовлено глобальним попитом на китайські електромобілі та гібриди.
Сильний експорт підтримує економічне зростання Китаю на тлі млявого внутрішнього споживання та інвестицій, які стримує тривала криза в секторі нерухомості. Водночас торгові партнери дедалі гучніше закликають Пекін до ребалансування. Європейський Союз, який має дефіцит торгівлі з Китаєм понад $1,1 млрд на день, досяг домовленості з Пекіном, зокрема про скорочення вдвічі імпорту китайських гібридних авто до ЄС протягом наступних років. Про це повідомив торговий комісар ЄС Марош Шефчович після візиту до Пекіна та зустрічі з міністром торгівлі Китаю Ван Веньтао.
США також проводять розслідування щодо надлишкових промислових потужностей Китаю та інших партнерів, хоча минулого місяця Вашингтон і Пекін домовилися продовжити торговельне перемир'я та знизити тарифи на товари вартістю $60 млрд. Екатерина Бігос, старша ринкова стратегиня BNP Paribas Asset Management, зазначила, що хоча напруга між США та Китаєм дещо послабилася, зусилля ЄС з ребалансування безпосередньо спрямовані на високовартісний експорт. Вона додала, що профіцит Китаю та його модель високотехнологічного експорту залежать від відкритих ринків, і диверсифікація в Південно-Східну Азію та Латинську Америку не зможе повністю замінити попит із Заходу.
Есвар Прасад, професор економіки та торговельної політики Корнелльського університету, зауважив, що багато торгових партнерів Китаю мають слабкі перспективи зростання й побоюються, що їхні виробничі галузі будуть витіснені китайським експортом. Політики також вказують на ослаблений юань відносно долара США та інших валют, що робить китайські товари дешевшими за кордоном і посилює дисбаланси. Китай заявляє, що не має «потреби чи наміру» отримувати конкурентні переваги через девальвацію валюти, а його торговельне зростання зумовлене промисловою конкурентоспроможністю.
Макс Ценглейн, старший економіст Азійсько-Тихоокеанського регіону The Conference Board, попередив, що уповільнення глобального інвестиційного циклу в штучний інтелект може становити більшу загрозу для експортного зростання Китаю, ніж торговельні обмеження інших країн. Це особливо актуально на тлі закликів деяких лідерів технологічної індустрії США до глобального сповільнення розвитку ШІ з міркувань безпеки.
Цього тижня Міжнародний валютний фонд знизив прогноз зростання економіки Китаю на 2026 рік до 4,5%, на 0,1 відсоткового пункту, попередивши, що потужний експорт не здатен повністю компенсувати внутрішню слабкість. Китайська влада наголошує на необхідності підтримати внутрішній попит, але аналітики вважають, що це ще не стало пріоритетом цього року, навіть попри нещодавні заходи, як-от субсидії на відсотки за іпотекою. Китайські лідери встановили ціль зростання економіки на 2026 рік у 4,5–5%, а квартальні дані за липень-вересень будуть оприлюднені наступного тижня.