Президент України Володимир Зеленський офіційно спростував будь-яку причетність України до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». Під час спілкування з журналістами в Києві він наголосив, що Україна ніколи не брала участі в операціях зі знищення цих трубопроводів, і запевнив, що країна продовжує співпрацювати з міжнародними слідчими органами. Заява прозвучала на тлі того, що двоє українських підозрюваних наразі перебувають під вартою за підозрою в можливій причетності до цієї справи.
Інцидент із пошкодженням газопроводів, які з'єднують Росію та Німеччину, стався у вересні 2022 року внаслідок серії вибухів. Ця подія досі залишається предметом розслідування в кількох європейських країнах. Заява Зеленського стала черговим офіційним запереченням будь-якої ролі української влади в цій диверсії, яка мала значні економічні та політичні наслідки для Європи.
Тим часом на півдні України російський безпілотник атакував пасажирський потяг, що прямував до Одеси. За даними військової адміністрації, удар припав на локомотив, який загорівся. У потязі № 147 сполученням Житомир — Одеса перебували 593 пасажири, зокрема 15 дітей. На щастя, ніхто не постраждав, усіх людей евакуювали автобусами до місця призначення. Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер назвав цей удар цілеспрямованою атакою на цивільну інфраструктуру та повідомив, що під час евакуації росіяни здійснили ще одну спробу атаки.
Цей інцидент стався менш ніж за два тижні після іншого російського обстрілу пасажирського потяга в Одеській області, внаслідок якого загинули машиніст та його помічник. Загалом, за даними українських військових, протягом доби Росія запустила 127 дронів по території України, більшість із яких були збиті силами протиповітряної оборони. У Харкові внаслідок чергової атаки безпілотників поранення отримали семеро людей.
Окремо Зеленський пояснив причини ударів по російському онлайн-рітейлеру Wildberries. За його словами, компанія використовується для постачання військових товарів і приносить значні прибутки російському бюджету, тому операції проти неї були ретельно прораховані. Також президент відкинув заклики до проведення виборів під час воєнного стану, назвавши це «цунамі», яке може розколоти країну.
Міжнародна підтримка України продовжує зростати. Норвегія оголосила про виділення додаткових 85 мільярдів крон (близько 7,8 мільярда євро) на 2027 рік. Своєю чергою, заступник голови фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Йоганн Вадepful під час візиту до Києва пообіцяв 50 мільйонів євро гуманітарної допомоги та заявив про спроби переконати союзників передати Україні додаткові системи Patriot. Він наголосив на критичній важливості посилення протиповітряної оборони, адже під час його перебування в столиці передмістя Києва зазнало ракетного удару, внаслідок якого загинули двоє людей.
В українському парламенті тим часом анонсували «радикальні зміни» в процесі мобілізації. Секретар комітету з питань національної безпеки Роман Костенко повідомив, що влада шукає нові способи залучення людей до війська, оскільки наявні фінансові стимули не дають бажаного результату. Обговорюється питання перегляду призовного віку, однак конкретні рішення будуть оголошені пізніше Міністерством оборони чи Генштабом.