Пабло Ернандес де Кос, голова Банку Іспанії, який розглядається як один із претендентів на посаду очільника Європейського центрального банку, попередив про зростання інфляційних ризиків. За його словами, цінові тиски, що виникли через енергетику, можуть поширитися на ширшу економіку, якщо дорожнеча енергоносіїв триватиме довше, ніж очікувалося. Заяву він зробив на тлі триваючої війни за участю Ірану, яка тримає ціни на енергоресурси на високому рівні.
Війна порушує очікування щодо постачання нафти і газу, і саме ця невизначеність підштовхує ціни вгору. Для європейських економік це означає додатковий тиск на витрати, адже енергія є складовою майже всіх виробничих ланцюгів і побутових рахунків. Підприємства змушені закладати вищі витрати на виробництво та логістику, а домогосподарства відчувають це через рахунки за електроенергію, опалення та пальне. Такий ефект може поступово перейти в ціни на товари й послуги, які не мають прямого зв'язку з енергетикою.
Інфляція в єврозоні вже перевищує цільовий показник ЄЦБ у 2%. Нові енергетичні стрибки можуть ускладнити його досягнення, оскільки енергетичні витрати входять до кошика споживчих цін і впливають на інші категорії. Експерти давно попереджали, що вплив енергетичного шоку може мати затриманий характер, тобто проявитися не одразу, а протягом кількох місяців, коли зміниться вартість сировини й логістики. Саме тому де Кос акцентує на тривалості, а не лише на поточному рівні цін.
Перед ЄЦБ постає складний вибір між стримуванням інфляції та підтримкою економічного зростання. Збереження жорсткої монетарної політики може стримати ціни, але водночас послабити економічну активність, інвестиції та попит, особливо в країнах, які вже відчувають слабкий ріст. Тому питання часу ухвалення рішень щодо процентних ставок залишається відкритим. Невизначеним є й те, як довго ставки лишатимуться обмежувальними, адже це залежатиме від того, чи стабілізується ситуація на енергетичних ринках.
Ключовим фактором для майбутніх рішень є динаміка енергетичних ринків. Наразі незрозуміло, чи знизяться ціни на енергоносії протягом року, чи залишаться високими. Так само не визначено, чи будуть інфляційні тиски тимчасовими, чи закріпляться в економіці через зростання зарплат і очікувань щодо цін. Відповіді на ці запитання напряму визначатимуть, наскільки швидко регулятор зможе змінювати курс, і які наслідки це матиме для кредитів, заощаджень та інвестицій.
Окремий контекст стосується інституційних процесів. Обговорюється питання наступництва в керівництві ЄЦБ, і де Кос є одним із кандидатів. Водночас рішення Банку Іспанії та політика ЄЦБ тісно пов'язані, адже національні центробанки входять до загальноєвропейської системи та беруть участь у формуванні спільного курсу. Варто враховувати й різницю між економіками єврозони: їхня залежність від енергетичних шоків відрізняється, а отже, й вплив на кожну країну буде неоднаковим. Остаточно ж те, хто очолить ЄЦБ, наразі не визначено.