Україна знову опинилася в ситуації, коли технології протидії далекобійним дронам відстають від загроз. Про це в інтерв’ю розповів Андрій Шувалов, очільник Фонду Сергія Притули. За його словами, головна проблема полягає у швидкості: реактивні модифікації «Шахедів» вже змушують переглядати підходи до протиповітряної оборони, а українські військові, по суті, мусять наздоганяти нові загрози.
Реактивні «Герани-3» вперше з’явилися над Україною влітку 2025 року. Окрім них, українські військові стикаються з крилатими ракетами «Герань-4» та «Герань-5». Швидкість «Герані-5» становить близько 450 км/год, а максимальна може сягати 550–600 км/год. Саме такі цілі, за словами Шувалова, наразі складно перехопити наявними засобами, адже вони рухаються на межі або за межами можливостей більшості існуючих систем.
Сьогодні дрони-перехоплювачі здатні зрівнятися за швидкістю з цілями або навіть трохи поступаються їм. Щоб наздогнати ціль, перехоплювачу потрібна перевага у швидкості приблизно 50 км/год. Тому без серйозного оновлення техніки ефективність таких засобів проти найшвидших дронів залишається обмеженою, і кожна нова модифікація ворожої зброї ставить перед конструкторами нові завдання.
Фонд Сергія Притули передав українським військовим 626 багатороторних перехоплювачів «Зірка». Вони розвивають швидкість понад 400 км/год і, за інформацією фонду, мають на рахунку збитий «Герань-5». Цей результат записано на екіпаж «RETRO» з батальйону «Darknode» 412-ї бригади. Для фонду це важливе підтвердження того, що вітчизняні рішення здатні працювати проти найсучасніших цілей, хоча й не вирішують проблему повністю. Наразі тривають роботи з модернізацією перехоплювачів, розрахованих на цілі швидкістю понад 500 км/год.
Окремою проблемою є керування на таких швидкостях. За словами Шувалова, реакція пілота в таких умовах є надто складною, тому потрібне автоматизоване наведення, яке зможе обробляти дані швидше за людину. Він також зазначив, що в Україні потрібна ракета ближнього радіусу дії з головкою самонаведення, яка працюватиме на відстані 7–10 км. Орієнтовна вартість однієї такої ракети може становити близько 20 000 доларів. Водночас, за словами очільника фонду, готового рішення для масового виробництва такого засобу ні в Україні, ні за кордоном поки не знайдено, тож питання залишається відкритим.
Шувалов наголосив, що ефективна протидія має бути багаторівневою. Найдорожчі засоби, як-от літаки, мають залишатися на верхньому рівні, далі мають діяти дрони-перехоплювачі, а останню лінію захисту складають роботизовані турелі. Також, за його словами, варто активніше використовувати засоби радіоелектронної боротьби, які можуть порушувати керування дронами без фізичного перехоплення. Окремо він звернув увагу на те, що покриття радарами досі неповне, а щільного радарного поля, необхідного для раннього виявлення цілей, поки немає. Без нього навіть найкращі перехоплювачі отримують час на реакцію, якого часто не вистачає.