Шість країн Європейського Союзу на чолі з Німеччиною фактично висунули ультиматум щодо нового семирічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки. До ініціативи приєдналися Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція. Вони заявили, що не підтримають фінансовий план у поточному вигляді без суттєвих змін.
Ключова вимога цих держав — скоротити видатки бюджету на сотні мільярдів євро. Водночас вони наполягають на перерозподілі вивільнених коштів на користь оборонних програм та інновацій. Така позиція відображає зростаюче прагнення частини країн-членів переглянути пріоритети спільного фінансування в умовах нових безпекових викликів.
Німеччина, як найбільша економіка ЄС, відіграє провідну роль у цій групі. Її підтримка разом із п'ятьма іншими країнами створює серйозний тиск на процес узгодження бюджету. Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція традиційно належать до так званих «ощадливих» країн, які виступають за сувору бюджетну дисципліну та ефективне використання коштів.
Семирічний бюджет ЄС, відомий як Багаторічна фінансова програма, визначає обсяги та напрямки витрат Союзу на тривалий період. Узгодження цього документу зазвичай супроводжується складними переговорами між країнами-членами, Європейським парламентом та Єврокомісією. Нинішня заява шести держав може суттєво ускладнити та затягнути цей процес.
Видання наголошує, що йдеться не про повну відмову від бюджету, а про неможливість його ухвалення без врахування вимог цієї групи. Скорочення на сотні мільярдів євро — безпрецедентна вимога, яка свідчить про глибокі розбіжності між країнами щодо фінансових пріоритетів.
Посилення уваги до оборони та інновацій відображає сучасні реалії. Країни-члени дедалі частіше наголошують на необхідності зміцнення обороноздатності Європи та підтримки технологічного розвитку. Водночас традиційні статті видатків, зокрема на сільське господарство та регіональний розвиток, можуть зазнати скорочення.
Очікується, що найближчими місяцями розпочнуться інтенсивні консультації між усіма країнами-членами. Позиція шістки може стати основою для формування ширшої коаліції, яка вимагатиме перегляду бюджетних пріоритетів. Від того, чи вдасться досягти компромісу, залежатиме фінансова стабільність та здатність ЄС реалізовувати спільні політики протягом наступного десятиліття.