Морські влади 18 країн попереджають про формування «дворівневої» системи морської торгівлі, яка може підірвати основи світової економіки. У спільній заяві, опублікованій у вівторок, Консультативна група з судноплавства (CSG) — консорціум морських адміністрацій, що включає Канаду, Норвегію та Велику Британію, — заявила, що подальша нестабільність на морі призведе до розколу на «систему, керовану правилами, та систему, керовану непрозорістю».
За оцінками CSG, на тіньові флоти припадає близько 20% усіх танкерів. Хоча вони залишаються меншістю серед торговельних суден, їхній вплив на торгівлю та довкілля вже відчутний. Голова CSG Брайан Вессел наголосив, що такі судна не дотримуються міжнародних екологічних норм і часто не мають визнаного страхування. Це створює «ризик для безпеки, довкілля, а також нерівні умови гри».
Морська торгівля забезпечує 80–90% світового товарообігу, становить понад 30% світового ВВП — близько 35 трильйонів доларів — і лише у США надає роботу 41 мільйону людей. «Без морської торгівлі ланцюги постачання розпадуться, і глобальна економіка, якою ми її знаємо, раптово зупиниться», — йдеться у заяві.
Занепокоєння щодо тіньових флотів сягнуло піку на початку війни в Ірані, коли після фактичного закриття Ормузької протоки судна, що ігнорують міжнародні обмеження, змогли безперешкодно проходити через цей ключовий вузький пункт. Такі кораблі або не реєструються як судна під прапором певної держави, або використовують фальшиві прапори країн, де торговельні обмеження відсутні. У результаті, якщо більшість судноплавних націй дотримуються правил Міжнародної морської організації (IMO), тіньові флоти їх ігнорують.
У липні санкціонований нафтовий танкер Caroline Bezengi, що перевозив 800 тисяч барелів нафти та був пов’язаний із російським тіньовим флотом, почав витікати нафту біля узбережжя Оману після вибуху на судні місяцем раніше. Оскільки такі кораблі не мають загальновизнаного страхування, місцеві структури часто змушені самотужки оплачувати ліквідацію екологічних наслідків.
Поява тіньових флотів не є виключно наслідком війни в Ірані. Протягом останніх п’яти років протекціоністська торговельна політика, зокрема санкції та тарифи, а також геополітичні конфлікти стимулювали судна обходити обмеження незаконними методами. Морські адміністрації, як-от CSG, роками співпрацюють із державами прапора та портів для забезпечення дотримання законів IMO. Без цих правил торгівля затримується, ланцюги постачання напружуються, а споживчі ціни зростають.
«Останні події — війна в Україні, війна на Близькому Сході, конфлікт у Червоному морі, зростання тіньового флоту — усе це масштабніше, і ми бачимо загальну тенденцію: правила судноплавства не поважають так, як раніше, — сказав Вессел. — Тому ми реагуємо публічно, щоб попередити: ці події поступово підривають систему, яка добре функціонувала і, можливо, сприймалася як належне».
CSG закликає до поновлення уваги до міжнародного морського права, зокрема до підвищення прозорості та обміну інформацією між судноплавними адміністраціями й державами-членами, а також до політичної підтримки розробки та дотримання стандартів. Хоча правові та політичні експерти зазначають, що забезпечення морського права ускладнилося через егоїстичні дії країн і технологічний розвиток, є свідчення зацікавленості держав у протидії морським злочинам.
Крістіан Бюгер, професор міжнародних відносин Копенгагенського університету, вважає позитивним сигналом те, що США неодноразово зверталися до Ради Безпеки ООН із проханням про міжнародну підтримку — війська інших країн та фінансові ресурси — для посилення власного правозастосування. «Це момент суперечки, і в цьому сенсі це також можливість розробити кращі та стабільніші правила для морів у довгостроковій перспективі», — сказав він.