Оцінки вартості робота на годину розходяться в рази: від 2 доларів за дослідженням Roland Berger до понад 35 доларів у звітах про ранні промислові впровадження. JPMorgan називає цифру 10–12 доларів. Ці дані не суперечать одне одному, а вказують на головне питання галузі фізичного штучного інтелекту — скільки корисної роботи робот здатен стабільно виконувати.
Підприємствам потрібна не теоретично дешева техніка, а надійна праця в умовах реального заводу, складу чи розподільчого центру. Саме це визначить, чи залишиться фізичний ШІ дорогим набором пілотних проєктів, чи перетвориться на ринок праці обсягом у трильйони доларів.
Погодинна вартість робота розраховується просто: вартість купівлі чи оренди ділиться на продуктивні години за весь термін служби, до чого додаються витрати на енергію, обслуговування, програмне забезпечення, інтеграцію та нагляд. Змінна, яка змінює все, — це продуктивний час. У формулі Roland Berger 2 долари на годину охоплюють енергію, софт, мережу та планове обслуговування, але не саму машину. Це операційна вартість за великих обсягів, а не вартість розгортання.
Порівняно із середньою зарплатою працівника складу в США така ставка виграє лише за умови, що роботи працюють 60–70% часу. Промисловий робот за 90 тисяч доларів, амортизований на п’ять років, за 2000 робочих годин на рік додає близько 9 доларів до кожної операційної години. З обслуговуванням сума сягає 12 доларів. Але якщо робот працює лише 1000 годин на рік, вартість заліза на продуктивну годину подвоюється. Той самий робот, та сама ціна, інший графік — інша економіка.
JPMorgan оцінює, що сьогодні потрібно близько двох гуманоїдів, аби замінити одного працівника за продуктивністю. Це подвоює ефективну погодинну вартість. Продуктивність на годину зростає із софтом, тоді як вартість на годину знижується лише зі збільшенням годин роботи. Проблему продуктивності вирішують у лабораторіях, проблему завантаження доводиться вирішувати на підлозі цеху.
Найчіткіші публічні дані містяться у файлі S-4 компанії Agility Robotics, поданому перед злиттям із Churchill Capital Corp XI. Її роботи Digit відпрацювали понад 65 тисяч годин на дев’яти майданчиках клієнтів, серед яких GXO, Schaeffler і Toyota Motor Manufacturing Canada. У документі вказано 1,78 мільйона доларів чистих продажів за 2025 рік проти 140,2 мільйона доларів операційного збитку та 300 мільйонів доларів умовних замовлень від одного клієнта.
Agility також оприлюднила власну модель витрат для наступного робота — близько 400 тисяч доларів за п’ятирічний термін служби. За однієї зміни на 2000 годин на рік це близько 40 доларів на годину, за двох змін — майже 20 доларів. Оскільки повна вартість працівника для компанії становить 30 доларів на годину, робот стає дешевшим лише після 2700 годин роботи на рік.
Високе завантаження не врятує робота, який дає збої щоразу, коли змінюються умови. Десятиліттями робототехніка демонструє вражаючі покази: роботи складають футболки, готують каву, переміщують коробки й виконують складні завдання в контрольованому середовищі. Проблеми починаються за межами лабораторії. Заводи та склади сповнені варіацій: об’єкти надходять у несподіваних положеннях, пакування змінюється, у прохід виходить людина, обладнання переміщують. Просте в демонстрації завдання перетворюється на потік винятків.
Робот, який потребує інженера щоразу, коли змінюється середовище, — це не автономна праця, а постійний інтеграційний проєкт. Тому переможців визначатимуть менш ефектні питання: чи виконують системи корисну роботу послідовно, чи переходять між завданнями без дорогої переінтеграції, чи працюють достатньо годин, аби забезпечити привабливу вартість завершеної роботи.
Ці питання вказують на іншу бізнес-модель — «праця як послуга». За такого підходу клієнт купує не обладнання, а результат: переміщені палети, розвантажені трейлери, доставлені до конвеєра деталі, відсортовані посилки. Постачальник бере на себе більшу відповідальність за розгортання, обслуговування, софт і безперебійність, а замовник платить за продуктивну потужність. Це змушує робототехнічні компанії прямо дивитися в очі завантаженню: постачальник, який отримує оплату за виконану роботу, не може сховатися за успішним пілотом.
Для клієнтів релевантне порівняння — не теоретична погодинна вартість робота проти зарплати працівника, а вартість і надійність повної послуги проти повної вартості виконання роботи сьогодні, з урахуванням понаднормових, плинності кадрів, вакансій, інцидентів із безпеки та втраченого випуску. Це особливо важливо у виробництві та логістиці, де дефіцит робочої сили вже обмежує виробництво. Найсильніші початкові застосування — нудні, брудні та небезпечні завдання, які залишаються незакритими, призводять до травм і відволікають людей від роботи, що потребує вищого рівня судження.