Європейські держави дедалі активніше шукають альтернативу американській платформі Palantir, яка працює з військовими даними та штучним інтелектом. Причиною стали політичні ризики залежності від США, посилені після загроз президента Дональда Трампа вийти з НАТО та обмежень на доступ до технологій. Водночас Україна залишається одним із партнерів компанії, хоча й розвиває власну систему.
Швейцарія ще з 2018 року неодноразово відмовлялася від контрактів із Palantir для державних потреб. За даними нотаток до матеріалу, державні органи країни відхиляли пропозиції компанії щонайменше дев’ять разів. У 2020 році швейцарське відомство охорони здоров’я обрало для програмного забезпечення під час пандемії COVID-19 іншого постачальника. У 2022 році швейцарська армія скасувала заплановане тестування Palantir через вимогу до інфраструктури.
Німеччина також дистанціюється від компанії. Керівник кіберкомандування країни відмовив приватній фірмі в доступі до військової бази даних. Крім того, Німеччина вирішила не купувати для своїх збройних сил продукт Palantir Maven. Німецька сторона планує розгорнути європейську військову платформу даних у 2027 році.
Особливу тривогу в Європі викликала червнева подія 2026 року, коли США на певний час заблокували доступ іноземних користувачів до провідних моделей штучного інтелекту компанії Anthropic. Цей епізод, разом із загрозами щодо НАТО та обмеженнями технологічного доступу, посилив аргументи на користь незалежних європейських рішень.
Palantir залишається великим гравцем на ринку. За 2025 рік її виручка склала 4,48 мільярда доларів, що на 56 відсотків більше, ніж роком раніше. Близько 54 відсотків доходу забезпечують державні замовники. Серед європейських конкурентів згадуються компанії Helsing, Systematic, Thales, Safran та Comand AI.
Нідерланди поставили мету замінити продукти Palantir європейськими аналогами протягом двох років. Джерело агентства Reuters зазначає, що європейські розробники можуть покрити близько 80 відсотків необхідних функцій протягом року. Серед альтернатив називаються Helsing Clarity з Німеччини, Arcadia з Франції, контракти з якою планують укласти до кінця 2026 року, та SitaWare з Данії, яка вже використовується в НАТО.
Україна співпрацює з Palantir із 2022 року, а в 2023 році було підписано меморандум із Міністерством цифрової трансформації. У січні 2026 року на базі платформи Brave1 запустили Dataroom, який використовується для навчання військових моделей штучного інтелекту. За словами колишнього міністра оборони Михайла Федорова, на платформі працюють понад 100 компаній і понад 80 моделей ШІ. Він стверджує, що Palantir не має доступу до українських даних з поля бою.
Паралельно Україна розробляє власну систему DELTA. На форумі REPMUS 2026 її демонстрували з обміном даних за стандартами НАТО. Проте DELTA ще не є повноцінною заміною Maven. Повідомлялося про переговори щодо інтеграції з компанією Mistral AI, однак міністерство цього не підтвердило. Чи зможе Європа повністю відмовитися від Palantir, поки залишається відкритим питанням.