Останні російські атаки на Київ засвідчили: Україні доведеться змінювати не лише способи знищення повітряних цілей, а й правила, за якими живуть міста під час таких ударів. Росія дедалі частіше застосовує балістику, реактивні дрони та нові типи повітряних загроз, що потребує нового підходу до організації життя в умовах тривалих тривог.
За даними аналітиків, інтенсивність ударів по столиці залишається критично високою. Лише за чотири дні наприкінці серпня противник випустив близько 1,5 тисячі дронів, з яких 800 були реактивними. У липні використання таких безпілотників зросло вп'ятеро, а за серпень ця цифра перевищила 2800 одиниць. Відсоток збиття реактивних БПЛА становить лише 60%, тоді як ефективність протидії «класичним» ударним дронам сягає 90–95%.
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний пояснює, що ворог запускає реактивні дрони невеликими групами, щоб підтримувати в Києві фактично безперервну повітряну тривогу. Така тактика може тривати щонайменше до виборів у російську Держдуму наприкінці вересня. «Це робиться для формування медійного ефекту „перемоги“ серед російського суспільства», — зазначає експерт.
Водночас ключовим фактором залишається спроможність російського військово-промислового комплексу. Під час останніх атак росіяни застосовували дрони, виготовлені у липні або серпні. «Вони фактично запускають засоби ледь не з конвеєра, щоб підтримувати інтенсивність. І це якраз може бути тією тонкою межею, коли вони банально не зможуть підтримувати темп через брак дронів», — підкреслює Земляний.
Основні напрямки ударів — Київщина, прикордонні регіони на півночі, південь України, а також прифронтові області: Дніпропетровська, Запорізька та Харківська. Така географія відповідає загальній кампанії РФ із послаблення України через удари по логістиці та критичній інфраструктурі. Розширення масштабних атак на західні області малоймовірне, поки командування РФ не змінить пріоритетність цілей, проте потенційна загроза зберігається постійно.
Новітні реактивні дрони, такі як «Герань-4» чи «Герань-5», здатні заходити глибоко в тил за рахунок високого польоту. Вже зафіксовано випадки, коли вони долали до 900 км територією України. За оцінками ГУР, потенційна дальність «Герань-5» сягає близько 1000 км, тож під загрозою потенційно залишається вся територія країни.
У відповідь на нові виклики Верховна Рада готується до роботи під час тривалих повітряних тривог. Пленарні засідання та голосування планують проводити безпосередньо в укритті, розташованому в будівлі парламенту на вулиці Михайла Грушевського, 5. Голова ВРУ Руслан Стефанчук та керівник Апарату Вячеслав Штучний розповіли журналістам про альтернативний варіант проведення голосувань.
За чинними правилами, у разі оголошення повітряної тривоги народні депутати повинні перервати пленарне засідання та пройти в укриття. «В умовах тривалих повітряних тривог це забирає час, який парламент може використовувати для виконання своїх конституційних повноважень», — констатували у прес-службі ВРУ. Тож Апарат створив можливість продовжувати засідання в укритті, що дозволить парламенту працювати навіть під час затяжної небезпеки.