Студентський опозиційний список здобув абсолютну більшість на позачергових парламентських виборах у Сербії. За попередніми даними, його підтримали близько 52–53 відсотки виборців. Довголітній керівник країни Александар Вучич визнав поразку своєї партії, однак те, хто стане новим прем’єр-міністром, наразі залишається відкритим питанням.
За даними виборчої комісії, Вучичева Сербська прогресивна партія (SNS) набрала близько 39 відсотків голосів. Явка сягнула рекордних 69 відсотків. Згідно з проєкцією виборчого дослідницького інституту Cesid, студентський список отримав 139 із 250 мандатів парламенту, тоді як SNS може розраховувати на 104. Ще сім місць дістануться невеликим партіям етнічних меншин. Виборча комісія поки не оприлюднила остаточного розподілу мандатів.
Вибори сприйняли переважно як референдум щодо керівництва країною. Після оголошення результатів у Белграді та інших містах почалися святкування: автомобільні колони сигналили вулицями, у небі горіли феєрверки, а на центральній площі Славія зібралися десятки тисяч людей. Лідер списку Ілія Срданович, кардіолог із Нові-Сада, заявив, що пишається громадянами, які сказали «ні» Вучичу, і додав: «Ми рухаємося до цивілізованішої та кращої Сербії».
Примітно, що в самому списку майже немає студентів. Його сформував рух, який не має керівних органів і ухвалює рішення на базових зборах. До списку увійшли переважно викладачі університетів, лікарі та митці. Їхня коротка програма з одинадцяти пунктів обіцяє відновлення верховенства права й демократії, а також боротьбу з корупцією та злочинністю.
Студентський рух виріс із протестів після обвалу навісу над залізничним вокзалом у місті Нові-Сад у листопаді 2024 року, під яким загинули 16 людей. Критики пов’язували трагедію з корупцією та недбалістю уряду Вучича. Протести студентів залучили широкі верстви населення, які прагнули змін. Тепер, за оцінками спостерігачів, ці сподівання можуть здійснитися.
Попри перемогу, Срданович не вважається автоматичним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Рух поки не визначився з кадровими питаннями щодо майбутнього уряду. Сам Вучич наприкінці вересня пішов з посади президента, щоб очолити уряд у разі успіху своєї партії. Його президентський термін спливав би у травні наступного року, а після двох строків він не мав права знову балотуватися на цю посаду. Тепер йому залишається роль лідера опозиції.
Сербія, де мешкає близько 6,5 мільйона людей, має статус кандидата в члени ЄС з 2012 року, а з 2014-го за Вучича вела з Євросоюзом офіційні переговори про вступ. Проте курс попередньої влади фактично загальмував цей процес. Серед причин називають занепад демократії, обмеження свободи медіа та тісні контакти Вучича з Москвою. Країна також зберігала зв’язки з Росією та Китаєм, що віддаляло її від Європи.