Південнокорейська акторка Чон Ду-єн, яка 2007 року стала першою кореянкою, удостоєною премії за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі за фільм Лі Чан-дона «Таємне сонце», говорить про свої нові роботи та про те, як змінилося місце корейського кіно у світі. Інтерв'ю з нею з'явилося напередодні, коли її стрічка «Можлива любов» розглядається як претендент на «Оскар».
Вона зауважила, що корейські актори сьогодні значно більше відомі за межами країни, ніж у 2007 році, коли вона отримала каннську нагороду. Саме ця зміна, за її словами, змушує її по-новому ставитися до вибору проєктів. Актриса ставить собі запитання, що має змінитися в її роботі з огляду на ширшу глядацьку аудиторію, і відповідає, що прагне залишатися вірною глибині та щирості історій, а не лише гонитві за успіхом.
Розмова також торкнулася комерційного потенціалу корейського кіно. Чон Ду-єн визнає, що національні стрічки сьогодні мають більшу вагу на міжнародному ринку, і це відкриває нові можливості для режисерів і акторів. Водночас вона наголошує на важливості того, щоб за комерційним успіхом не втрачалася художня цінність, адже саме художня глибина, на її думку, дозволяє корейському кіно залишатися впізнаваним серед численних міжнародних пропозицій.
Говорячи про власну творчу позицію, акторка описала те, що називає «більшою жадобою» до історій. Це бажання брати участь у проєктах, які торкаються складних людських стосунків і дозволяють досліджувати внутрішній світ персонажів. Вона пояснює, що для неї важлива не лише роль як така, а й контекст, у якому ця роль існує, і те, які запитання вона ставить глядачеві. Саме така логіка, за її словами, стоїть за її вибором ролей в останні роки.
«Можлива любов» стала для неї окремим важливим етапом. Фільм розглядають як один з претендентів на премію «Оскар», що для корейського кінематографа є значущою подією і свідченням того, що національна школа знімає кіно, здатне зайняти місце в глобальному обговоренні. Для самої Чон Ду-єн участь у такому проєкті означає продовження розмови, яку вона почала ще з «Таємного сонця», де вона вперше здобула міжнародне визнання як виконавиця складної драматичної ролі.
Шлях від Канн до номінації на «Оскар» за майже два десятиліття показує, як змінилося сприйняття корейських акторів і фільмів у світі. Визнання критиків поступово перетворилося на ширше розширення аудиторії, і корейське кіно дедалі частіше сприймається як повноцінна складова світового кінопроцесу. Чон Ду-єн, судячи з її слів, бачить у цьому не лише можливості, а й відповідальність за те, які історії вона обирає та з якою повагою ставиться до глядача.