Україна розробляє план дій на випадок, якщо російські атаки на прикордонну інфраструктуру змусять перенести частину пунктів пропуску на територію сусідніх держав ЄС. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. Він також повідомив, що до кінця року планується встановити мобільні укриття на 36 контрольно-пропускних пунктах.
Деркач пояснив, що зараз у Польщі працюють чотири спільні пункти пропуску, ще на одному діє скоординований контроль, коли транспортні засоби спершу перевіряє служба однієї країни, а за кілька метрів після шлагбаума — служба іншої. З Молдовою діє повноцінний спільний контроль: документи пасажира перевіряють обидві країни, і на виході йому повертають їх уже з усіма штампами. Водночас для відкриття нових спільних пунктів з кожною країною ЄС потрібна окрема угода. Така угода є лише з Молдовою.
З Польщею та Словаччиною тексти відповідних договорів уже офіційно погоджені, але ще не підписані. Польща направила угоду до Єврокомісії, щоб перевірити її відповідність вимогам ЄС. Єврокомісія висловила зауваження щодо двох норм Шенгенського кодексу. За словами Деркача, ці правки не блокують можливість підписання, і зараз тривають перемовини, щоб знайти формулювання, яке влаштує і Єврокомісію, і Польщу. Після цього документ можна буде ратифікувати. Точних строків він не назвав, зазначивши, що над угодою працюють кілька років і планували підписати її ще на конференції в Гданську, але відклали через коментарі Єврокомісії.
Деркач розповів і про причини такого плану. Цього літа вперше за роки повномасштабного вторгнення Росія почала бити по автомобільних пунктах пропуску: спершу в Одеській області — «Табаки», «Виноградівка», «Старокозаче», а згодом поблизу пункту Ягодин-Дорогуськ на кордоні з Польщею на Волині. Раніше атакували лише поромний пункт «Орлівка» на кордоні з Румунією. Саме тому, за його словами, Україні потрібен план Б: якщо загроза триватиме, перенесення частини пункту пропуску на територію іншої країни може стати єдиною альтернативою.
Щодо фінансування чиновник пояснив, що пункт пропуску утримує та держава, на території якої він розташований. У Польщі за це відповідають воєводства, які будують пункти за власні кошти, можливо із залученням кредитів чи міжнародного фінансування. Угоди також направили до Румунії та Угорщини, однак відповіді ще немає. З Румунією раніше закріплено меморандумом план побудови п’яти нових пунктів пропуску на її стороні. З Польщею та Словаччиною, за словами Деркача, поки не плануються нові пункти, а обговорюється лише перенесення українських контрольних служб на їхню сторону у разі реальної небезпеки для пунктів у цьому регіоні.
Він також пояснив, що спільні пункти пропуску скоротять час проходження кордону, але суттєво зменшити черги можна лише зі створенням нових пунктів. Тому, за його словами, питання полягає в тому, чи будувати один спільний пункт, чи два окремі з різних боків кордону.