Wireva

Леонардо Бадя з БНР попередив про ризики цифрових платежів і криптоактивів

Прем’єр-віцегубернатор Національного банку Румунії Леонардо Бадя пояснив, що розвиток цифрових платежів і криптоактивів робить безпеку платіжної інфраструктури ключовою умовою довіри до грошей і економіки.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Перший заступник керівника Національного банку Румунії Леонардо Бадя заявив, що цифрові платежі та криптоактиви перетворилися з технологічної новинки на фактор, який уже формує економіку, і що безпека платіжної інфраструктури стає передумовою довіри до грошей. Про це він говорив у своєму виступі, опублікованому виданням Economedia.

За даними Європейського центрального банку, у другій половині 2025 року в зоні євро було здійснено понад 83 мільярди безготівкових платежів, що на майже 7% більше, ніж роком раніше. У перерахунку на населення близько 350 мільйонів осіб це означає в середньому більше одного платежу на день для кожного жителя. У Румунії кількість щоденних платежів на одного жителя ще становить близько половини середнього показника зони євро, однак темпи зростання значно вищі: за той самий період кількість безготівкових платежів збільшилася більш ніж на 37%.

Бадя пов’язав це зростання з безпекою. За його словами, надійність цифрових інфраструктур і кібербезпека дедалі більше визначають, наскільки стабільно працює економіка. Він нагадав, що згідно з попередніми оцінками рівень прийняття криптоактивів серед населення віком 18–64 роки в Румунії у 2025 році становив 14,9%, що є одним із найвищих показників у Європі, а сукупні активи населення в криптовалютах можуть сягати 12,9 мільярда євро.

Посадовець наголосив, що історія грошей є історією довіри та способів її забезпечення: спершу печаткою на монеті, потім підписом на банкноті, згодом центральним банком і платіжними системами. Нові форми, зокрема розподілені реєстри, токенізовані активи, стейблкоїни та цифрові валюти центральних банків, за його словами, не змінюють самого питання про гарантію цінності й захисту від несправедливого позбавлення коштів. Вони лише змінюють місце, де потрібно шукати відповідь, і сьогодні цією відповіддю є стійкість інфраструктури та кібербезпека.

Бадя навів приклади швидкого розвитку ринку. За даними Європейського управління з цінних паперів і ринків, вартість токенізованих акцій зросла з приблизно 300 мільйонів євро наприкінці 2024 року до близько 1,9 мільярда євро у червні 2026 року. За даними звіту про фінансову стабільність Федеральної резервної системи, глобальна капіталізація ринку стейблкоїнів становить близько 310 мільярдів доларів, майже вся вона номінована в доларах США, а дві монети, USDT і USDC, контролюють близько 85% ринку. Монети, прив’язані до євро, мають капіталізацію близько 822 мільйонів доларів, що менше 0,3% обсягу американського сегмента.

Особливу увагу він приділив платформі Pontes, яку Євросистема запустила 21 вересня. Вона з’єднує нові платформи з системою платежів центральних банків зони євро, тож розрахунки за токенізованими цінними паперами можна проводити у грошах центрального банку, а не окремо через класичні системи чи приватні цифрові інструменти. Цьому передували масштабні випробування: у 2024 році Євросистема залучила 64 учасники до десятків тестів, у яких було проведено операції на суму близько 1,6 мільярда євро.

Бадя підкреслив, що перехід від пілотних проєктів до повсякденної інфраструктури змінює характер ризиків. Інцидент під час експерименту є уроком, тоді як інфраструктура, на яку щодня покладається ринок, вимагає від початку значно вищого рівня готовності. Він також звернув увагу на аналіз ESMA, який попереджає про ризики, що можуть виникнути під час такого переходу, і, за його словами, саме тому управління, прозорість і контроль за ризиками стають ключовими для всієї сфери цифрових фінансів.