У Кремлі вважають погіршення відносин між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським свідченням послаблення західної підтримки Києва і зараховують це до власних здобутків. Про це повідомляє The Washington Post, посилаючись на оцінки російських посадовців. У Москві сподіваються не лише посилити тиск на Україну, а й домогтися від неї поступок, зокрема щодо Донбасу, та розширити співпрацю з Вашингтоном.
За останні десять днів після телефонної розмови Трампа з російським лідером Володимиром Путіним американська адміністрація зробила кілька кроків, які в Москві сприйняли як сприятливі. Зокрема, Трамп оголосив про послаблення обмежень на постачання російського дизельного пального на світовий ринок, призупинив запровадження нових масштабних санкцій проти Росії та посилив тиск на Київ. Крім того, Україна зіткнулася з обмеженнями доступу до важливих супутникових систем і затримками постачання ракет-перехоплювачів.
Дев'ятнадцятого жовтня американський президент знову розкритикував Зеленського, заявивши, що настав час іншій людині вести переговори від імені України. Спеціальний представник Кремля Кирило Дмитрієв відреагував на це дописом «Шах і мат». Речник Кремля Дмитро Пєсков також заявив, що українська влада нібито переживає останні ознаки агонії, а її опір не зможе змінити перебіг подій.
Російські посадовці розглядають зміни в американській політиці не лише як можливість посилити тиск на Україну, а й як передумову для ширшого економічного партнерства зі США. Дмитрієв заявив, що сторони обговорюють низку економічних та інвестиційних проєктів. Серед можливих напрямів він назвав Арктику, енергетику та виробництво скрапленого природного газу.
У Кремлі також позитивно сприйняли рішення Трампа не запроваджувати жорсткі санкції, передбачені законодавчою ініціативою, пов'язаною із сенатором Ліндсі Гремом. Водночас, як зазначає видання, російська дизельна угода навряд чи суттєво вплине на американські ціни на пальне, оскільки йдеться про відносно невеликі обсяги постачання. За оцінкою співрозмовників The Washington Post, для Москви важливішим є політичний ефект — поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і Києвом.
Тим часом українська сторона наполягає, що питання про майбутнє України не можуть вирішуватися без її участі. Двадцятого жовтня Зеленський заявив, що США, Китай і Росія можуть проводити між собою тристоронні зустрічі, але коли йдеться про Україну, саме вона має бути за столом переговорів. Він наголосив на принципі «Нічого про Україну без України» під час пресконференції з прем'єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре і президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Зеленський також повідомив, що ранок двадцятого жовтня почався з позитивних сигналів з американської сторони: він мав телефонну розмову з держсекретарем США Марко Рубіо, а пізніше в Осло зустрівся зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом. За його словами, розмова була конструктивною, оскільки Україна, США і Європа хочуть закінчення війни. Водночас Трамп заявив, що Путіну і Зеленському не обов'язково перебувати в одній кімнаті для досягнення угоди, і що Україна має сама прагнути укласти угоду.