Девід Аттенборо, якому виповнилося 100 років, знову озвучуватиме нову серію природничого серіалу BBC. Йдеться про Blue Planet III, наступну частину довгоіснуючої серії про океан. Цього разу увага глядачів і критиків зосереджена не лише на природі, а й на тому, як створювалися кадри.
Творці проєкту заявили, що частину матеріалу вони навмисно знімали у складних умовах, де зображення є менш чітким, ніж у звичних високоякісних документальних зйомках. Такий підхід, за їхніми словами, має слугувати аргументом на користь автентичності: нечіткі, зернисті або темні кадри важко згенерувати за допомогою штучного інтелекту, тож їхня присутність у фільмі мала б переконати аудиторію, що записи зроблені камерою, а не створені алгоритмами.
Питання походження відеоматеріалів стало особливо актуальним останніми роками. Розвиток генеративних моделей дає змогу створювати реалістичні зображення тварин і ландшафтів, що ускладнює для глядача розрізнення справжніх кадрів і штучних. Для документального кіно, яке спирається на довіру до показаного, це стало окремим викликом, і кілька студій уже публічно пояснювали, як перевіряють походження відео.
Серія Blue Planet у попередніх частинах здобула широку популярність завдяки високій якості зйомок глибин океану та рідкісних видів. Тому нинішній акцент на «недосконалих» кадрах є помітним відходом від традиційного стилю, де кожен елемент картинки мав бути максимально чітким. Водночас творці наголошують, що мова не йде про погіршення якості заради ефекту, а про прозорість щодо умов зйомки.
Заява про відсутність ШІ, зроблена ще до виходу фільму, відображає ширшу тенденцію в медіа: виробники контенту дедалі частіше пояснюють, як створювався матеріал, щоб зберегти довіру аудиторії. Для глядачів природничих програм це означає, що перевірка автентичності кадрів стає такою ж важливою, як і сама історія про тварин і океан.
Саме тому питання про походження кадрів виходить за межі однієї серії. Документальне кіно традиційно сприймається як свідчення реальності, і будь-які сумніви щодо автентичності можуть вплинути на сприйняття всього жанру. Для BBC, яке має довгу історію природничих документальних проєктів, це питання довіри до бренду, а не лише технічна деталь виробництва.
Ще одна складність полягає в тому, що глядач рідко має змогу самостійно перевірити, як саме створено конкретний кадр. Тож пояснення від творців, зроблене заздалегідь, стає для аудиторії основним орієнтиром. Чи сприйме публіка такий аргумент як достатній, покаже реакція після виходу серії, яка поки що не зафіксована в доступних матеріалах.