Wireva

DOD Solution планує вийти на $2 млн виторгу у 2026 році завдяки бортовим комп'ютерам для дронів

Естонсько-українська компанія DOD Solution, що виробляє бортові комп'ютери та системи автономності для дронів, очікує у 2026 році виторг від $1,5 до $2 млн і ставить мету $10 млн у 2027-му. Про плани та ризики розповів генеральний директор Роман Гапачило.

Естонсько-українська компанія DOD Solution, яка розробляє бортові комп'ютери та системи автономності для дронів, очікує у 2026 році отримати від $1,5 до $2 млн виторгу. Про це в інтерв'ю AIN розповів генеральний директор Роман Гапачило. Ціль на 2027 рік значно амбітніша: $10 млн. Для компанії, яка працює на стику апаратного забезпечення, оборонних технологій і штучного інтелекту, це одна з перших публічних розмов про конкретні фінансові орієнтири.

Основний дохід DOD Solution зараз формується на українському ринку. Ключовий продукт компанії — платформа штучного інтелекту AURA, яка відповідає за виявлення цілей і наведення FPV-дронів. Платформа працює на обчислювальній платформі Kolibri Advance 10 і продається через маркетплейс BRAVE1 Market, який є важливим каналом для українських оборонних розробників. Дрони компанії TAF Industries, оснащені такими модулями, закуповують через систему «Е-Бали», тобто модулі DOD Solution потрапляють до військових замовників не лише напряму, а й у складі готових рішень партнерів.

У компанії три основні клієнти, як українські, так і закордонні. Серед ключових партнерів — TAF Industries, яка виробляє FPV-дрони, та «Генеральна Черешня», що працює над перехоплювачами. Така схема означає, що DOD Solution фокусується на розробці та інтеграції програмного й бортового забезпечення, а обчислювальні комп'ютери збирають фабрики-партнери. Власного масового виробництва в компанії, за словами її керівництва, поки немає, тому масштабування залежить від роботи цих заводів і від того, наскільки вони здатні тримати темп.

У 2026 році випуск має становити від 300 до 600 модулів на місяць. Компанія веде переговори про контракти, які можуть підняти цей показник приблизно до 1000 модулів на місяць. Саме ця цифра визначає, чи реалістична мета в $10 млн на наступний рік: при нинішньому обсязі випуску досягти її без суттєвого зростання замовлень складно.

Головним ризиком для зростання Гапачило назвав дефіцит компонентів, передусім пам'яті, та коливання цін на них. Для апаратних продуктів це не абстрактна загроза: без стабільних поставок чипів випуск модулів простоює, а контракти зриваються. Великі замовлення також вимагають авансових закупівель деталей ще до отримання оплати від клієнта, тож для їх виконання потрібен попередній капітал. Саме брак оборотних коштів на етапі розгону часто стає тим місцем, де перспективні оборонні стартапи втрачають темп.

Окремий напрям — міжнародна експансія. Частину зовнішнього інтересу компанія пов'язує з іноземними виробниками, які хочуть постачати свою продукцію в Україну та шукають українських партнерів для інтеграції. Пріоритетними ринками експорту названо Північну Америку, Європу, Велику Британію та Азію. Вихід на ці ринки для українського розробника одночасно означає і диверсифікацію ризиків, і конкуренцію з іноземними компаніями, які мають більший досвід комерціалізації.

Для українського ринку історія показова. Оборонні та дронові технології стають окремим сегментом, де вітчизняні розробники змагаються за замовлення та інвестиції, а державні канали закупівель, як BRAVE1 Market, відіграють роль майданчика для першого визнання продукту. Для команд, які працюють з апаратним забезпеченням і ШІ, головним обмеженням тут є не лише розробка, а й логістика компонентів і фінансування авансових закупівель. Цей досвід варто враховувати тим, хто планує масштабувати виробництво з ланцюжками постачання, розтягнутими між кількома країнами.

Same event, other desks

Story file →