Багатомільярдні борги на балансуючому ринку електроенергії не може розв’язати лише «Укренерго». Таку думку висловив директор Центру енергетичних досліджень Олександр Харченко, який наголосив, що проблему потрібно вирішувати комплексно і за участі уряду. За його словами, самостійні дії оператора системи зайшли в глухий кут.
Харченко зазначив, що інші учасники ринку заборгували «Укренерго» суму, приблизно вдвічі більшу, ніж власний борг самого оператора. Це означає, що проблема лежить не в платіжній дисципліні однієї компанії, а в загальній схемі розрахунків на балансуючому ринку. Навіть регулярні платежі «Укренерго» не зупиняють зростання заборгованості, доки немає окремого фінансування, яке б її покривало. Тому, на думку експерта, потрібні механізми погашення боргів, ухвалені на рівні держави, а не окремих компаній.
Окремий вузол проблеми становлять державні вугільні шахти, зокрема закриті. Вони продовжують споживати електроенергію для відкачування води, оскільки без водовідливу шахти можуть затопитися. Такі шахти користуються мережею безпосередньо і не купують електроенергію на ринку, однак борги за цим споживанням нараховуються за найвищими цінами балансуючого ринку. Саме тому заборгованість зростає швидше, ніж можна було б очікувати за звичайною схемою розрахунків.
Відключити шахти від живлення, за словами Харченка, не можна через ризик затоплення та екологічні наслідки. Такі дії могли б призвести до забруднення водойм і пошкодження гірничих виробок, тому це питання не можна вирішити простим відключенням. Водночас готового рішення, яке б одночасно враховувало інтереси енергосистеми, безпеку об’єктів і фінансову стабільність оператора, поки немає. Експерт наголошує, що відкладати цю дискусію далі вже не можна, адже борги постійно збільшуються.
Голова Української асоціації відновлюваної енергетики Ольга Євстіг’євнєва попереджає, що борги на балансуючому ринку блокують інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським. Прозорі правила погашення заборгованості, за її оцінкою, є однією з умов, без яких така інтеграція залишатиметься ускладненою. Таким чином, проблема має не лише внутрішній, а й зовнішньоекономічний вимір, адже від її розв’язання залежить доступ України до спільного європейського ринку.