Цього літа Росія зіткнулася з наймасштабнішою паливною кризою з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Систематичні удари українських безпілотників по нафтопереробних заводах (НПЗ) вивели з ладу значну частину потужностей, змусивши Кремль вдатися до обмеження експорту та імпорту нафтопродуктів. Однак, за оцінками експертів, такі заходи не зможуть повністю подолати дефіцит пального.
За даними Bloomberg, станом на середину серпня російська нафтопереробка впала до найнижчого рівня за 21 рік — 3,9 млн барелів на добу. Навіть офіційна статистика ОПЕК, що базується на даних Міністерства енергетики РФ, визнає падіння: у другому кварталі обсяги переробки скоротилися на 21% порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до 4,5 млн барелів на добу. У червні переробка впала до 3,8 млн барелів при загальній потужності НПЗ 6,3 млн барелів, що стало піком дефіциту.
Українські Сили оборони у січні-травні уразили 15 російських НПЗ, вивівши з ладу майже 40% потужностей первинної переробки, повідомляв президент Володимир Зеленський. У липні-серпні частина ударів була переорієнтована на інші цілі, але безпілотники продовжували ефективно вражати ключові вузли великих заводів, зокрема Омський НПЗ, розташований за 2,5 тисячі кілометрів від кордону України.
Скорочення переробки змусило російські компанії зменшити видобуток нафти. За даними Міжнародного енергетичного агентства, зараз він є найнижчим за 15 років. Як зазначає керівник Центру енергетичних та кліматичних досліджень KSE Institute Борис Додонов, Росія, яка раніше завжди перевищувала квоти ОПЕК+, тепер видобуває менше, ніж передбачено угодою.
Паливна криза охопила всі регіони РФ. Десятки регіонів запровадили обмеження на відпуск бензину на АЗС, проблеми відчула навіть Московська область. Місцева влада закликала населення зменшити кількість поїздок і користуватися громадським транспортом. Зростання цін на пальне призвело до подорожчання транспортних перевезень. Дефіцит торкнувся навіть авіагасу для повітряного сполучення з віддаленими населеними пунктами.
Для подолання кризи Росія на початку липня обмежила експорт дизельного палива, доповнивши аналогічну заборону на вивезення бензину, запроваджену у квітні. Це неординарний крок, оскільки РФ завжди була значним постачальником дизпалива на світовий ринок, виробляючи близько 2 млн барелів на добу, з яких 1 млн йшов на експорт. Обмеження експорту призводить до значних економічних втрат, особливо на тлі рекордної маржі виробництва дизпалива — плюс 80 доларів за барель до ціни Brent, що виникла через блокування Ормузької протоки.
Росія почала імпортувати нафтопродукти, основні поставки надходять з Білорусі, Індії та Казахстану, очікується танкер з Туреччини. Однак, на думку аналітиків, імпорт не вирішить проблему. Потужності закордонних заводів обмежені, а російські НПЗ не встигають відновлюватися у сезон високого споживання. У вересні дефіцит на АЗС може посилитися.
Аналітик консалтингової компанії «НафтоРинок» Олександр Сіренко зазначає, що нинішня криза охопила всі регіони Росії, і вони «пожинають плоди найбільш глибокого дефіциту через нарощування інтенсивності та кількості ударів» з боку України.