Рівень підтримки президента Франції Емманюеля Макрона серед виборців упав до рекордних 14 відсотків. Про це повідомляє з посиланням на результати опитування. Водночас 83 відсотки респондентів висловили незадоволення роботою глави держави. Такі показники фіксують історичний антирекорд для його президентства напередодні наступних президентських виборів у Франції, які відбудуться у 2027 році.
На цьому тлі в оточенні Макрона різко критикують ідею скорочення фінансової та військової допомоги Україні. За їхніми словами, відмова від підтримки Києва завдала б шкоди інтересам Франції. Радники президента також стверджують, що така позиція ізолювала б Францію в Європі. Їхні заяви спрямовані, зокрема, проти кандидатки в президенти від партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен, яка виступає за зменшення допомоги, а також проти партії «Нескорена Франція», яка підтримує подібну позицію. Саме ці політичні сили, за інформацією з оточення президента, пропонують переглянути підхід Франції до війни Росії проти України.
Заяви радників з’явилися у звітах радіостанції France Inter. Згідно з ними, Макрон хоче, щоб Україна мала можливості протидіяти дронам і могла завдавати ударів по території Росії. Оточення президента також стверджує, що в переговорах зі Сполученими Штатами Франція прагне не допустити ситуації, у якій Україні нав’язуватимуть неприйнятні умови. У Єлисейському палаці вважають, що американська сторона робить акцент на сильних сторонах своєї позиції та применшує слабкі, тоді як французька сторона цього не робить.
Президент України Володимир Зеленський, за словами його оточення, заявляв, що представники США запитували, чи готова Україна вивести війська з Донбасу в обмін на членство в НАТО. Макрон, у свою чергу, заявив, що Україна має місце в НАТО. Він очікує на саміт коаліції охочих, який має відбутися 19 листопада в Берліні. За попередніми даними, у саміті візьмуть участь понад 20 глав держав і урядів. Невідомо, чи дасть берлінський саміт конкретні зобов’язання щодо фінансової та військової допомоги Україні.
Переговори в Абу-Дабі, за наявною інформацією, не принесли прогресу. Росія відмовилася від припинення вогню, обговорення територіальних питань, енергетичних питань і питань Чорноморського регіону. Саме ця позиція Москви, на думку оточення Макрона, робить безпекові гарантії для Києва ще більш важливими, і саме через це французька сторона наполягає на продовженні підтримки.
Для Макрона, який не може балотуватися на наступний термін, питання зовнішньої політики залишається одним із небагатьох напрямів, де він може демонструвати результати. Водночас низька довіра виборців створює тиск на його команду перед виборчим циклом, і рішення щодо Києва стають предметом внутрішньополітичної дискусії.