Wireva

Україна легалізувала приватну космічну діяльність законом про космос

Закон № 143-IX відкрив приватним компаніям доступ до розробки, тестування та експлуатації ракет-носіїв. Після вимушеної паузи в супутниковій зйомці приватний сектор стає новим гравцем у космічній галузі країни.

Украина возвращается в космос. На этот раз за частные деньги
Україна легалізувала приватну космічну діяльність законом № 143-IX
Супутник на орбіті Землі, ілюстрація. Зображення: Maralles · Desk-supplied · rights

Україна офіційно дозволила приватну космічну діяльність, і тепер приватні компанії можуть брати участь у розробці, тестуванні та експлуатації ракет-носіїв. Відповідний закон № 143-IX був ухвалений 2 жовтня 2019 року ста вісьмома відсотками голосів депутатів, тобто 308 голосами. Президент Володимир Зеленський підписав документ 29 жовтня 2019 року, а набув він чинності 29 січня 2020 року.

До ухвалення закону модель була побудована навколо державних підприємств, які фінансувалися з бюджету. Приватний бізнес фактично не мав законного шляху до космічних проєктів. Нова норма змінює це правило і відкриває простір для конкуренції, інвестицій та інновацій, які раніше були недоступні для незалежних компаній.

Тема має не лише економічний, а й стратегічний вимір. Супутникові знімки розглядаються як ключовий інструмент продовольчої та національної безпеки. Востаннє український супутник дистанційного зондування Землі «Січ-2-30» був запущений у січні 2022 року. Відтоді державна можливість отримувати власні супутникові дані значною мірою спиралася на зовнішніх партнерів.

Одним із перших кроків стала співпраця фонду «Народний Супутник» з фінською компанією ICEYE, оголошена в серпні 2022 року. У січні 2026 року ICEYE повідомила про розширення співпраці з українськими партнерами. Це свідчить про те, що міжнародні компанії розглядають український ринок як перспективний і готові працювати з місцевими ініціативами.

16 липня 2026 року було створено Українське приватне космічне агентство, скорочено UPSA. Це неурядова організація, яка входить до структури Haydamax. Її фінансують українські та європейські приватні інвестори, при цьому їхні імена не розкриваються. Агентство позиціонує себе як приватну альтернативу державній космічній інфраструктурі.

Серед першого набору продуктів UPSA — система UPSA Radar, яка відстежує понад 32 000 орбітальних об'єктів у тривимірному форматі. Інструмент UPSA Helios поєднує дані про космічну погоду, отримані від NASA та NOAA. Окремий продукт Eclipse Almanac моделює сонячні та місячні затемнення на період з 2026 по 2126 рік. Ці розробки орієнтовані на аналітику та інформаційні сервіси, а не лише на запуски.

Плани агентства ширші. Компанія проєктує стратосферні аеростати-зонди, але їхні польоти вимагатимуть узгодження з авіаційними органами. Супутникове угруповання поки що перебуває на етапі техніко-економічного обґрунтування, і дата першого запуску не назва­на. Тож про практичні результати говорити зарано, однак правова база для їх появи вже існує.

Українські приватні космічні компанії не є поодинокими. Приклад EOS Data Analytics показує, що приватний сектор у галузі вже працює над реальними продуктами. Поєднання нової правової бази, міжнародних партнерств і приватних інвестицій формує умови, за яких Україна може повернутися в космос із новою моделлю, де поряд з державою діятиме бізнес.

Same event, other desks

Story file →