У частині українських міст тепло вже подають до лікарень, дитячих садків і шкіл, тоді як підключення житлових будинків ще тривають або заплановані на найближчі тижні. Єдиної дати початку опалювального сезону 2026-2027 років для всієї країни немає: рішення ухвалюють місцеві органи влади з урахуванням погодних умов, стану тепломереж і готовності котелень.
Основним орієнтиром для початку опалення є середньодобова температура повітря +8 градусів або нижче протягом трьох діб поспіль. Водночас соціальні установи можуть підключатися раніше, за окремими письмовими заявками керівників. Така схема діє в багатьох громадах, зокрема в Києві, Вінниці, Житомирі, Івано-Франківську та Львові.
У Києві опалювальний сезон офіційно розпочався 16 жовтня. Спочатку тепло почали подавати до закладів соціальної сфери, зокрема лікарень, шкіл і дитячих садків. За інформацією міської влади, запуск системи для всього міста може тривати від семи до десяти днів. Водночас частина Дніпровського та Дарницького районів тимчасово залишалася без опалення через пошкодження енергетичного об'єкта внаслідок російських обстрілів, і там тривали відновлювальні роботи.
У Вінниці з 8 жовтня почали подавати тепло до закладів освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та культури. За даними КП «Вінницяміськтеплоенерго», підприємство забезпечує теплом 109 закладів соціальної сфери. Остаточну дату початку опалення в житлових будинках у повідомленнях не називали.
У Дніпропетровській області завершують підготовку до сезону. За інформацією обласної влади, регіон був технічно готовий приблизно на 90 відсотків: підготували майже тисячу котелень, оновили близько 1,5 тисячі кілометрів тепломереж, відремонтували та встановили 25 котлів. Для роботи під час можливих знеструмлень комунальні та енергетичні об'єкти обладнують генераторами й когенераційними установками. За попередні вісім місяців регіон отримав понад 120 МВт альтернативної генерації.
У самому Дніпрі 1 листопада визначили як запланований початок запуску об'єктів теплопостачання. За проєктом розпорядження міського голови, спочатку тепло мали подавати до соціальних закладів, а підключення житлових будинків пов'язували з погодними умовами.
У Житомирі 26 жовтня розпочали опалювальний сезон для соціальних закладів, у лікарнях тепло почали подавати раніше через погодні умови. Директор КП «Житомиртеплокомуненерго» Дмитро Рогожин повідомив під час чергового засідання міськради, що запуск опалення в житлових будинках планували з 1 листопада.
У Запоріжжі точну дату початку опалення в житлових будинках не оголосили. За інформацією міської влади, станом на кінець жовтня були готові понад 4400 житлових будинків, більш як 50 котелень і понад 500 кілометрів тепломереж. Стабільність теплопостачання залежатиме також від безпекової ситуації, наявності пального та можливих пошкоджень інфраструктури. Минулого року опалення в Запоріжжі почали подавати 5 листопада, однак цього сезону дата може бути іншою.
В Івано-Франківську тепло вже подають до лікарень і пологового будинку, поступово підключають дитячі садки. Міський голова Руслан Марцінків повідомляв, що запуск опалення в житлових будинках планують на 1-2 листопада. Це орієнтовна дата: фактичне підключення залежатиме від готовності систем і погоди.
У Львові опалення для частини комунальних закладів почали подавати 19 жовтня. Тоді тепло отримали 11 установ: вісім лікарень, два дитсадки та ліцей. На Львівщині рішення про початок опалювального сезону громади ухвалюють самостійно, зважаючи на погоду.
У Кропивницькому комунальні служби готують тепломережі до запуску, зокрема заповнюють їх водою. Тепло в оселях очікують наприкінці жовтня або на початку листопада, а конкретний день залежатиме від температури. У Луцькій громаді опалювальний сезон також розпочнуть з урахуванням температури повітря. За інформацією КП «Луцьктепло», підприємство має генератори й когенераційні установки для автономного живлення, а тепло спершу подаватимуть до лікарень, дитячих садків і шкіл.
Отже, в різних регіонах країни опалення вмикають поетапно: спочатку соціальні заклади, потім житлові будинки. Точні дати для кожної оселі залежатимуть від погоди, стану інфраструктури та рішень місцевої влади.