Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про закриття культурних центрів Гете-інституту на території Росії. Цей крок став відповіддю на рішення Німеччини закрити російські культурні установи в Берліні та Бонні на тлі зростання напруженості між Москвою та європейськими країнами, які підтримують Україну.
Про закриття центрів у Москві, Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі Лавров повідомив під час економічного форуму у Владивостоці. Він наголосив, що Берлін «не міг не розуміти», що закриття Російського дому в німецькій столиці означатиме «кінець культурної присутності» Німеччини в Росії, і що будь-яка інша відповідь демонструвала б брак «самоповаги».
Рішенню Берліна передувало звинувачення Москви у спробі атаки безпілотника на аеропорт Лейпциг-Галле 4 серпня. Вибуховий пристрій виявили біля українського літака на території великого міжнародного вантажного хабу, який використовують для підтримки України. Бомбу вдалося знешкодити. Того ж дня в Мюнхені невідомі кинули запалювальні пристрої на будівельний майданчик поблизу будівлі, де розташовані компанії, зокрема з оборонного сектора. Поліція затримала двох громадян Болгарії, але їхню причетність до інциденту не підтвердили.
Західні офіційні особи неодноразово звинувачували Москву в проведенні кампанії саботажу та дестабілізації в їхніх країнах з метою підірвати підтримку України. Німеччина заявляє, що стала «щоденною мішенню» гібридної кампанії Кремля. Росія ці звинувачення заперечує. Президент Росії Володимир Путін назвав будь-які докази, які надає Берлін, «підкинутими» та заявив, що Німеччина хоче відвернути увагу від власних невдач і невдоволення виборців.
Після заяв Німеччини дипломатів Росії викликали в Польщі, Данії, Фінляндії, Великій Британії, Чехії та Литві. У Норвегії суд заарештував російське судно в арктичному архіпелазі Шпіцберген на вимогу української енергетичної групи «Нафтогаз». Це частина зусиль компанії зі стягнення арбітражного рішення на суму 4,22 мільярда доларів, винесеного через анексію Криму та захоплення українських енергетичних активів. Росія назвала арешт судна «державним тероризмом» і викликала посла Норвегії до МЗС.
Міністри країн Євросоюзу обговорили, як реагувати на спробу атаки безпілотника, але не знайшли нових способів протидії без застосування військових засобів. Координатор ЄС з боротьби з тероризмом Барт'ян Вегтер заявив, що процедури блоку можуть бути ефективно використані проти осіб, причетних до гібридних атак. Він назвав інцидент у Лейпцигу «дуже тривожним розвитком подій», але зазначив, що Росія та Іран і раніше використовували такі методи. Данські спецслужби попередили про можливі найближчим часом акти саботажу Росії проти оборонної промисловості країни, насамперед проти компаній, які постачають військову техніку Україні.