Росіяни, за оцінкою колишнього керівника управління радіоелектронної боротьби Збройних сил України Івана Павленка, модернізували радіолокаційну головку самонаведення балістичних ракет «Іскандер». Ідеться про зміни в системі наведення ракети 9М723, які, за його словами, могли покращити точність ударів. Офіційного підтвердження цієї інформації ані з боку української влади, ані з боку російської сторони немає.
За даними інтерв’ю, точні удари росіян по мостах відновилися після майже трирічної паузи, протягом якої серйозних пошкоджень споруд не фіксувалося. Саме це, на думку співрозмовника, може свідчити про зміну характеристик систем наведення. Павленко вказує, що змінилися параметри радіолокаційної головки, а опубліковані раніше частоти її роботи, імовірно, є неточними. Серед можливих причин підвищення точності він називає новіші супутникові знімки високої роздільної здатності з синтезованою апертурою, які можуть допомагати у визначенні цілей.
Технічні особливості головок самонаведення також є важливою частиною картини. За відкритими даними, оптична головка має дальність близько 15 кілометрів, а активна радіолокаційна — близько 20 кілометрів. Під час входу в атмосферу на гіперзвуковій швидкості навколо ракети може утворюватися плазмова оболонка, здатна блокувати радіо- і оптичні сигнали. Водночас, якщо швидкість знижується приблизно до 700–800 метрів за секунду, вікно роботи головки збільшується приблизно до 20 секунд, що для обороняючої сторони означає менше часу на реакцію.
Один із можливих способів протидії, за словами співрозмовника, — системи радіоелектронної боротьби, налаштовані саме на частоти головки самонаведення. Для розробки таких засобів, за його оцінкою, потрібно від одного до двох місяців, якщо частоти відомі. Вартість такого РЕБ-комплексу він оцінює приблизно у 100 тисяч доларів, тоді як сама головка, за його даними, коштує близько 500 тисяч доларів. Це співвідношення, на думку Павленка, робить подібні заходи економічно доцільними.
Димові завіси, як зазначено в матеріалі, потребують близько хвилини для розгортання і мають обмежену ефективність за ясної погоди, тому самі по собі вони не вважаються надійним рішенням. Окремо згадано російські пасивні хибні цілі, зокрема кутові відбивачі та радіовідбивні конструкції поблизу Кримського мосту. За словами співрозмовника, такі засоби технічно складні й ресурсомісткі у розгортанні, тож їхня ефективність залежить від значних витрат.
Питання захисту інфраструктури лишається актуальним з огляду на наслідки. За оцінками, відновлення мостових переходів може коштувати мільярди доларів, а кожне успішне влучення означає не лише матеріальні втрати, а й перебої в логістиці та русі. Тому, за логікою викладеного в інтерв’ю, протидія головкам самонаведення має розглядатися не як окрема технічна задача, а як частина ширшого захисту критичних об’єктів. Остаточні висновки щодо змін у ракетах, однак, залишаються за межами відкритих даних.