У Німеччині протягом короткого часу сталися два напади на об'єкти електропостачання, які мали відчутні наслідки для роботи енергосистеми. У Бранденбурзі невідомі за допомогою саморобних літальних апаратів, схожих на новорічні ракети, доставили струмопровідний матеріал на лінії надвисокої напруги біля підстанції Турнов-Прайлак, намагаючись спричинити коротке замикання. У Берггаймі поблизу Кельна через навмисне коротке замикання сталася аварія на підстанції, через що від мережі від'єдналися п'ять блоків електростанцій, що працюють на бурому вугіллі.
Утім, у цих двох випадках саботаж не вплинув на загальне електропостачання населення. Ситуація відрізняється від інциденту в Берліні на початку року, коли підпал кабельного мосту спричинив масштабне відключення електроенергії, від якого постраждали десятки тисяч людей. Ці події знову привернули увагу до питання, наскільки надійно захищена критична інфраструктура країни та хто може стояти за подібними диверсіями.
Енергетичний сектор належить до критичної інфраструктури, тобто об'єктів, важливих для функціонування суспільства. У Федеральному міністерстві внутрішніх справ заявляють, що критична інфраструктура в Німеччині загалом дуже добре захищена. Водночас і представники безпекових відомств, і оператори таких об'єктів визнають: фізично убезпечити кожен стовп лінії електропередач або кожну ділянку залізниці по всій країні неможливо. Основний захист забезпечують технічні заходи, аварійні плани та процедури відновлення роботи після збоїв.
Головний виконавчий директор Асоціації муніципальних підприємств (VKU) Інгберт Лібінг наголосив, що стовідсоткової безпеки не існує, попри всі запобіжні заходи, які компанії вже вживають і мають посилювати. Він зазначив, що подібні інциденти можуть статися будь-коли та в будь-якому місці. Оператори мереж незадоволені результатами розслідувань численних випадків саботажу за останні роки та вимагають від влади активніших дій для пошуку винних. VKU також очікує від федерального уряду та земель фінансової підтримки для впровадження ефективних концепцій захисту.
Відповідальність за захист інфраструктури, згідно з позицією МВС, є спільним завданням держави та бізнесу. За останні три роки законодавчі вимоги до операторів критичної інфраструктури посилилися, зокрема щодо захисту від кібератак і фізичних загроз. Запроваджено обов'язкові аналізи ризиків і процедури повідомлення про інциденти безпеки. У березні набув чинності так званий закон про захист критичної інфраструктури (KRITIS-Dachgesetz), який має підвищити рівень безпеки об'єктів.
Щодо мотивів останніх нападів на електромережі достовірної інформації поки немає. У попередніх випадках саботажу за останні два роки безпекові органи припускали причетність лівоекстремістських угруповань, зокрема через появу автентичних, на думку слідства, заяв про відповідальність. Це стосується й резонансного нападу на електропостачання на південному заході Берліна на початку року. Федеральне відомство з охорони конституції пояснює, що для радикальних лівих атаки на критичну інфраструктуру є способом боротьби з «репресивною державою», яка, на їхню думку, слугує капіталістичним інтересам.
Окремо розглядається можливість гібридних атак, зокрема ймовірно пов'язаних із Росією. Наразі прямих доказів цього немає, але слідство зазвичай ведеться за кількома напрямами. Серед основних сценаріїв — лівоекстремістська диверсія, гібридний напад із боку Росії або ж російська операція, замаскована під дії лівих радикалів. Останні два сценарії поки що залишаються на рівні припущень. Влада переконана, що метою гібридних загроз із боку Росії є створення у населення враження, ніби держава не здатна його захистити. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт раніше описував ситуацію так: країна не перебуває у стані війни, але щодня є мішенню гібридної війни.