Звіт міністра відновлення Миколи Калашника за перші 100 днів роботи переважно відображає результати, досягнуті ще до його призначення. Порівняння озвучених показників із попередніми доповідями та урядовими документами свідчить про тяглість попередньої політики, а не про появу нового курсу. Власні ініціативи міністерства здебільшого перебувають на етапі планування, а відповіді на частину критичних викликів залишаються невизначеними.
Найбільш показовим є звіт про ремонт доріг державного значення. За словами Калашника, цього року відремонтували майже 19 млн кв. м покриття. Водночас ще 20 липня міністерство повідомляло про 18,1 млн кв. м. Отже, за наступні три з половиною місяці додалося лише 900 тис. кв. м. Це скромний приріст, який не свідчить про помітне прискорення робіт новою командою, адже майже весь обсяг, наведений у звіті, було відремонтовано до приходу Калашника.
Схожа ситуація і з проєктами водопостачання. Калашник заявив про 30 проєктів у 14 регіонах, які мають забезпечити питною водою близько 10 млн людей. Попередня команда звітувала про 29 проєктів у тих самих 14 областях із таким самим очікуваним охопленням. Це продовження вже сформованої програми, а не новий напрям роботи.
У сфері теплової генерації міністр повідомив, що в роботі перебувають 343 об’єкти розподіленої генерації сукупною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Однак це потужність, на яку розраховані об’єкти на різних стадіях реалізації, а не обсяг генерації, уже введений в експлуатацію. На ці проєкти виділено 13,5 млрд грн. Графік передбачає введення близько 1,5 ГВт найближчими місяцями та ще 800 МВт у першому кварталі 2027 року. Для решти приблизно 0,9 ГВт конкретних строків не названо, а скільки нових потужностей реально працюватиме на початку опалювального сезону, у доповіді не прозвучало.
Закупівлі обладнання також готувалися заздалегідь. 30 квітня уряд підтримав пропозицію попереднього міністерства спрямувати 3 млрд грн на авансування придбання теплогенерувального обладнання, а тоді ж ішлося про потребу в 247 блочно-модульних котельнях загальною потужністю понад 1,3 ГВт. Окремо Україна ще 29 січня отримала 78 одиниць промислового котельного обладнання потужністю понад 112 МВт за підтримки Італії.
Показовим є й напрям резервного електроживлення комунальних підприємств. За словами міністра, наявні потужності перевищують 1 ГВт за потреби у 1,4 ГВт. У доповіді не йшлося про нові програми підтримки домогосподарств. Тлом для звіту стали інтенсивні російські удари по енергетиці в кількох областях і столиці, що призвели до багатогодинних відключень електроенергії.
Окремо варто згадати програму регіональних «планів стійкості», яка стартувала ще за попереднього міністра Олексія Кулеби. Йдеться про 67,6 млрд грн на захист критичної інфраструктури. Калашник підтвердив цю суму та повідомив, що використано майже 70% коштів. Водночас загальної картини виконання планів, яка дала б змогу оцінити темпи робіт у регіонах і проблемні ділянки, у доповіді не було.
Цифри щодо захисту критичної інфраструктури також потребують уточнення. У повідомленні за підсумками виступу 30 жовтня міністерство назвало 601 критичний елемент, зокрема великі підстанції та об’єкти тепло- і водопостачання. За словами Калашника, загальний рівень виконання робіт становить 72%, а бюджетне фінансування сягнуло 47 млрд грн. Водночас 27 жовтня на Київському міжнародному економічному форумі міністр говорив про 607 об’єктів і готовність, близьку до 70%. Цю різницю у цифрах і формулюваннях відомство не пояснило. Важливо, що 72% є загальним рівнем виконання робіт, а не часткою об’єктів, які вже повністю захищені.
Найближчим випробуванням для міністерства стане підготовка до зими. Саме тоді відомству доведеться відповідати не за обіцянки, а за готовність інфраструктури. Наразі звіт Калашника показує радше продовження попередніх програм, ніж прискорення робіт чи якісні зміни.