Wireva

Optimizely пропонує навчати ШІ-агентів на процесах бренду, а не на самих моделях

Віцепрезидент з продукту Optimizely Кевін Лі вважає, що ШІ-агенти зможуть писати в голосі бренду лише тоді, коли процес роботи з брендом буде задокументований і доступний системі. Він пояснює, чому контент у великих компаніях затримується через передачі між людьми, а не через саму роботу.

Матеріал підготовлено за допомогою ШІ під редакційною відповідальністю Haydamax OÜ.

Для маркетологів головне питання зараз звучить не так, яка модель штучного інтелекту найкраща, а так, де живуть правила бренду, за якими ця модель має працювати. Віцепрезидент з продукту Optimizely Кевін Лі, в інтерв'ю MarTech, стверджує, що кодифікований процес важить більше за саму модель. Агентам потрібні ті самі вхідні дані, що й людям: бриф, брендбук, тон голосу, обмеження і зрозуміла послідовність кроків. Без цього, за його логікою, результат буде випадковим, навіть якщо модель дуже сильна.

Лі називає цю позицію принципом «спочатку процес, потім магія». Він наголошує, що універсальні середовища на кшталт ChatGPT або Claude Code не мають маркетингових робочих процесів, тож команді доводиться самостійно прибудовувати до них затвердження, перевірку й доступ до брендових матеріалів. Optimizely, за його словами, пропонує інше: маркетингове середовище, яке він протиставляє традиційній CMS із приєднаним ШІ. Це твердження компанії про власний продукт, і незалежно воно не перевірялося.

Окремо Лі говорить про затримки в роботі великих компаній. За його словами, справжня причина затягування контенту в enterprise-середовищі полягає не в обсязі роботи, а в очікуванні передач між людьми. Він наводить приклад завдання, яке займає дві години, але розтягується на два тижні через послідовні погодження. Тому, на його думку, ШІ дає ефект тоді, коли скорочує саме ці паузи, а не лише прискорює написання тексту.

Ще одна частина аргументу стосується завдань, які зараз взагалі не виконуються. Лі називає оновлення SEO, сканування доступності, перегляд застарілого контенту і присвоєння тегів в DAM. Такі задачі мають цінність, але їх відкладають, бо на них немає ресурсу. Саме тут, за його словами, агенти могли б взяти на себе рутину.

Водночас Лі пропонує змінити роль людини в цьому процесі. Замість того, щоб перевіряти кожен результат, фахівець має перевіряти вхідні дані: брифи і правила бренду. Він ілюструє це внутрішнім кейсом Optimizely: один маркетолог написав бриф на 17 сторінок, його писали три дні, після чого агент використав цей документ як інструкцію і створив 800 сторінок посадкових для окремих облікових записів. Це приклад компанії про власну роботу, тож масштаб і результати варто сприймати як її твердження.

Що стосується вибору інструменту, Лі радить покупцям звернути увагу на кастомних агентів, систему оцінювання якості, запобіжники і маршрутизацію між кількома мовними моделями. Серед маркетингових функцій Optimizely згадує брендові пакети і швидке редагування зображень, а також вбудований спільний перегляд, який, за його оцінкою, бракує загальним інструментам. Водночас у матеріалі не сказано, як результати 800 сторінок показали себе за конверсіями, і не відповідається питання, чи такий підхід працює для регульованого або високоризикового контенту.

Для українських команд ідея практична, навіть без купівлі конкретного продукту. Перше, що варто зробити, це описати процес роботи з контентом: хто затверджує, за якими правилами, які матеріали мають бути під рукою. Саме це в Україні часто існує лише в головах окремих людей або в розрізнених документах. Поки цього немає, будь-який агент, від вітчизняного чи зарубіжного, відтворюватиме не голос бренду, а середнє по інтернету. Тож спершу варто оцінити, де у вашій команді найбільші паузи між передачами, і лише потім вирішувати, що автоматизувати.

Same event, other desks

Story file →