Китай вперше детально описав, як планує висадити тайконавтів на Місяць. Перша пілотована висадка запланована на 2030 рік. Деталі озвучив заступник головного конструктора Ван Сян під час виступу на Сьомому симпозіумі з пілотованої космонавтики. Симпозіум приурочили до 70-річчя китайської космічної програми, а амбітні цілі вписані в 15-ту п'ятирічку на 2026–2030 роки. Таким чином, місячна програма стала одним з прямих пріоритетів державного планування на найближчі п'ять років.
За задумом, місію забезпечать два запуски ракет Long March 10. Перший носій виводить посадковий модуль «Ланьюе», другий доставляє корабель «Мен'чжоу» з трьома тайконавтами. Апарати мають зустрітися на місячній орбіті. Далі двоє астронавтів спустяться на поверхню, а третій залишиться на кораблі, який чекатиме їх на орбіті. Випробувальну версію посадкового модуля вже показали публічно, тож частина технічних рішень уже перебуває на видимому етапі розробки.
Шлях до пілотованої висадки складається з кількох етапів. Спершу в найближчі роки мають пройти випробування обох апаратів на навколоземній орбіті, де перевіряють стиковку, системи життєзабезпечення та маневрування. Після цього передбачений безпілотний політ до Місяця. Пілотована висадка можлива лише за успішного проходження попередніх етапів, тож графік залежатиме від результатів кожного з них, і будь-який збій здатен зсунути строк.
Плани водночас супроводжує невдача попередньої місії. У серпні скасували старт автоматичної станції Chang'e 7, і рішення ухвалили за добу до запланованого пуску. Станція мала шукати воду та лід поблизу Південного полюса Місяця, а саме ці ресурси вважаються ключовими для майбутніх довготривалих місій. Нову спробу планують наступного року, і її результат стане першою перевіркою того, наскільки стабільно працює місячна програма після скасування.
Окремо Національне космічне управління оприлюднило 17 документів зі стандартами для космічної техніки. Вони охоплюють мережі Ethernet і Wi-Fi на станції, уніфіковані навігаційні знаки в модулях, процедури виходу у відкритий космос і роботу роботизованої руки, а також перелік дозволених матеріалів для будівництва апаратів. Єдині стандарти мають спростити взаємодію між модулями різних виробників і знизити ризики під час експлуатації.
Наразі залишається невідомим, чи пройдуть заплановані орбітальні та безпілотні випробування за графіком. Від їхніх результатів безпосередньо залежить, чи зможе Китай дотриматися строку 2030 року для першої висадки людей на Місяць.