Газопровід, яким Румунія постачає газ в Угорщину, зараз працює на максимальній пропускній спроможності. За даними оператора Transgaz (SNT), у режимі реального часу через міжсистемну перемичку Арад–Сегед щодня проходить близько 7,3 мільйона кубометрів газу. Значна частина цього обсягу є транзитом, який Румунія забезпечує для угорських партнерів, тобто газ іде далі через її територію і не залишається в країні.
Схожа ситуація склалася і на молдовському напрямку. Газопровід Ясси–Унгень перевозить близько 4,8 мільйона кубометрів на добу, поєднуючи транзит і прямий експорт. Його потужність майже вичерпана: максимальний добовий обсяг становить близько 6 мільйонів кубометрів, тож резерву для збільшення поставок практично не лишилося.
Імпорт через болгарський маршрут, з пунктів Негру-Водă та Джурджу, досягає 12,7 мільйона кубометрів на добу. Частина цих поставок залишається для внутрішнього споживання Румунії, тоді як решта йде далі. Водночас внутрішнє видобування лишається стабільним і становить близько 23 мільйонів кубометрів на добу, тобто країна не змінює власних обсягів, а різниця покривається імпортом і транзитом.
Найближчим часом увагу ринку привертає стан газових сховищ. Опалювальний сезон розпочався 1 листопада, і за два тижні запаси скоротилися на 5%. Зараз заповненість сховищ становить 85% від потужності, а щоденний відбір з них оцінюється приблизно в 7,5 мільйона кубометрів. Темп відбору показує, що споживання в холодний період вже помітно перевищує поточні надходження.
На тлі цього найслабші рівні запасів у Європі зафіксовані в Україні та Великій Британії, де вони наближаються до 35%. У Словаччині показник становить 50%, у Німеччині — 57%. Німецьке сховище є найменш заповненим за останні чотири роки, і саме низькі запаси в Німеччині частково підштовхують вгору ціни на газ на ринку. Для Румунії це означає, що регіональний попит на газ зростає одночасно з тим, як її власна інфраструктура працює на межі можливостей.