Понад третина українських і закордонних айтівців, які взяли участь в опитуванні DOU про зарплати влітку 2026 року, відчувають вигорання. Про сильне вигорання від роботи заявили 14% респондентів, ще близько чверті зазначили помірне. Дані ґрунтуються на відповідях 14 240 фахівців, опитування проводили у травні-червні 2026 року, і в ньому брали участь як люди з України, так і з-за кордону. Схожий загальний показник, близько 39%, наводить і, тож картина на ринку виглядає стабільною.
Найчастіше вигорання трапляється у геймдизайнерів і серед тех-лідів: понад половина представників цих ролей відзначили вигорання. Керівники й ліди вигорають частіше за рядових спеціалістів, тобто відповідальність за команду й людей помітно підвищує ризик. Стаж у галузі теж має значення. При одному році досвіду вигорання фіксують 8% опитаних, а після десяти років цей показник зростає до 17%. Тобто з роками в IT виснаження накопичується, і ринок не звільняє від нього навіть досвідчених фахівців.
Робочий час пов'язаний із вигоранням напряму. Серед тих, хто працює понад 60 годин на тиждень, сильне вигорання відчувають 31%, тоді як серед тих, хто працює від 35 до 45 годин, таких 12%. Це різниця більш ніж у два з половиною рази, і вона майже не залежить від ролі чи досвіду в цьому зрізі. Окремо видно вплив фінансів: ті, в кого витрати перевищують доходи, вигорають приблизно вдвічі частіше за тих, хто живе в плюс. Дослідження фіксує саме співіснування цих факторів, а не їхню послідовність.
Гроші впливають і на рішення змінювати роботу. Майже дві третини тих, хто планує піти з поточного місця, мають ознаки вигорання. Коли сильне вигорання поєднується з доходом нижче 1000 доларів на місяць, про зміну роботи замислюються 64% опитаних. При доході понад 6000 доларів ця частка падає до 24%. Для роботодавця це означає просту річ: людина з низькою зарплатою і високим навантаженням має найбільші шанси піти, і ринок від цього не виграє.
Формат роботи теж відрізняється. Серед офісних працівників сильне вигорання відчувають 17%, серед віддалених 14%. Фрілансери та працівники державного сектору частіше за інших скаржаться на виснаження: 20% із них описують сильне вигорання. Для фрілансерів, які самі регулюють обсяг роботи й доходу, це може поєднувати невизначеність доходів із відсутністю меж між роботою і відпочинком, а для державного сектору, де ставки часто нижчі, за даними опитування, картина узгоджується з фінансовим тиском.
Важливо розуміти межі цих даних. Опитування фіксує лише кореляцію, тобто співіснування факторів, а не їхні причини. Дослідження не аналізувало, що саме спричиняє вигорання і що з цим робити, тому вгадувати механізм за цифрами було б некоректно. Водночас сукупність показників з різних боків (годинник, гроші, роль, формат) вказує на те, що вигорання в IT є системною темою, а не індивідуальною слабкістю окремих людей.
Для українських команд висновки практичні. Керівникам варто стежити за навантаженням тих, хто працює понад 60 годин, і зважати на фінансове становище людей у команді, якщо вони не мають змоги відпочити. Для найму це теж сигнал: зарплатна конкурентоспроможність напряму пов'язана з бажанням залишатися на місці, тож компанії, які хочуть утримати фахівців, мають дивитися не лише на ставку, а й на умови праці, графік і можливості відновлення.